Як зрозуміти: у собаки проблеми з психікою чи стрес?

Всього лише стрес чи вже психічний розлад?

У собак, як і у людей, також трапляються розлади психіки: шизофренія, неврози, обсесивно-компульсивний розлад та ін.

Тому від початку необхідно відрізнити поведінкові дефекти від психічних захворювань. Якщо ви не зможете впоратися з цим самі, керуючись спостереженнями за вихованцем, вам допоможе досвідчений ветеринар.

Поведінкові дефекти з'являються зазвичай у результаті:

►порушень функцій будь-якого органу почуттів;
►реакції на невідповідний / неправильний зміст, навколишнє оточення - неадекватна поведінка може бути лише реакцією на стрес;
►розвиток з неправильних поведінкових реакцій (наслідок неправильного виховання), за якими необхідний підвищений контроль.

Психічні захворювання – це вроджені чи набуті зміни поведінки, які виникають у результаті порушеного обміну речовин у головному мозку або при органічному ураженні спинного мозку. Психічні хвороби можуть також частково передаватися у спадок, тому ніколи не буде зайвим при покупці цуценяти ознайомитися з його родоводом.

Найважчим ступенем захворювань психіки вважається ідіотія. Вона проявляється в неконтрольованій поведінці собаки, повній ненавченості та порушенням орієнтації у просторі.

Якщо вдалося встановити, що у вашої тварини лишень стрес, не варто бити на сполох - це тимчасове явище і можна спробувати допомогти їй вийти з такого стану своїми зусиллями. Коли собака заспокоїться, то і його психіка зможе повернутися у свій нормальний стан.

Однак, перш ніж запідозрити у тварини серйозне психічне захворювання, слід переконатися в тому, що перед виникненням симптомів вона не потрапила під вплив людей, які неправильно поводилися з нею (кривдили, били і т.д.).

Можливо, у тварини просто стрес, це тимчасове явище і можна спробувати допомогти їй вийти з такого стану своїми зусиллями. Коли собака заспокоїться, то його психіка зможе повернутися до свого нормального стану.

Але, на жаль, трапляються випадки, коли поведінка хвостатого справді викликає побоювання та сигналізує про психічну хворобу. А якщо тривожні симптоми виявляються вже протягом досить тривалого часу, то є всі підстави хапати вихованця в оберемок і бігти до ветеринара.

Які психічні розлади бувають у собаки?

Наші вихованці також, як і ми, регулярно піддаються стресам і їхня нервова система по-своєму реагує на дратівливі фактори. Найбільш поширеними вважаються:

►Підвищена тривожність. В цьому випадку вихованець передчуває небезпеку і ніби чекає неприємностей у майбутньому (увесь час оглядається на всі боки, занадто пильний та пригнічений). М'язи собаки знаходяться при цьому в напрузі, його вегетативна нервова система збуджена, а рухова активність підвищена. Якщо не займатися станом тварини, психічні страждання можуть перерости і у фізичну форму - вона втрачатиме шерсть, а її шкіра почне лущитися.

►Гіперактивність властива, найчастіше, молодим кобелям. Пес не може повністю розслабитися, у нього підвищується температура тіла, частота пульсу і дихання. Йому складно переходити від однієї дії до іншого, концентрувати свою увагу, він зовсім не наполегливий у прояві своїх когнітивних здібностей. Вихованець занадто активний, погано піддається спробам його заспокоїти, рухова активність при цьому метушлива і хаотична. Приклад гіперактивності: тварини невтомно носяться як на вулиці, так і вдома, доки не заснуть у стані повної знемоги.

►Синдром дефіциту уваги не дозволяє собакам ефективно і швидко вивчати навіть легкі команди і тим більше піддаватися дресуванню.

►Фобії - це сильні реакції страху, що швидко розвиваються, які не згасають при поступовому звиканні (прирученні) до об'єкта (на відміну від страхів). При цьому аномальні реакції страху виникають раптово і дуже бурхливо протікають, часто супроводжуючись справжньою панікою. Фобії ж характеризуються швидким розвитком, а кожен напад схожий на попередній, тоді як страхи розвиваються повільно та їх напади відрізняються ступенем переляку. Після першого (початкового нападу) фобії собака починає лякатися всіх обставин, що нагадують їй початковий тригер. Тварина намагається всіма силами уникнути зіткнення з ситуаціями, схожими на ситуацію, яка була у момент виникнення фобії. Якщо уникнути цього не вдається, то дуже страждає при цьому і тривожиться: прагне сховатися, скулить, тремтить, виділяє слину, її дихання частішає, зіниці розширюються, іноді трапляється некотрольована дефекація або сечовипускання.

►Після втрати улюбленого господаря у хвостатого може виникнути депресія або посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), внаслідок чого пес втрачає будь-який інтерес до того, що відбувається навколо, і впадає в глибоку тугу. До речі, собаки службових порід при проходженні служби в поліції, армії схильні до виникнення ПТСР так само, як і солдати, які пройшли війну.

►Психоз. Собака відчуває неконтрольовану лють до людей, інших тварин та/або предметів, її долають галюцинації, вона гарчить і гавкає без причини, не реагує на господаря, відмовляється від їжі, дивно реагує на звичні ситуації, її поведінка раптово кардинально змінюється - з лагідної стає агресивною і т.д.

►Ветеринар може поставити й більш серйозний діагноз. Найчастіше це обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), коли собака відчуває непереборне бажання здійснювати одні й ті ж, найчастіше безглузді, дії, що призводять, у тому числі й до самоушкоджень (наприклад, постійно лиже кінцівки, кусає себе за хвіст тощо).

►При діагнозі шизофренія вихованець страждає від галюцинацій та дезорієнтації у просторі. У найскладніших випадках доводиться давати собаці наркотичні речовини, щоб полегшити його стан і контролювати поведінку тварини, адже вона може бути агресивною та непередбачуваною.

Серед усіх вищезгаданих хвороб варто відзначити й ті, які можуть передаватися у спадок: шизофренія, синдром дефіциту уваги, психози, обсесивно-компульсивний та біполярний розлад. Трапляються відхилення психіки (наприклад, ті ж психози) і при дефектах мозку (після інсульту, при рецидивуючій епілепсії, запаленні та пухлинах у мозку).

Тонкий пристрій: "психіка" або чому виникають складнощі у постановці діагнозу

Найбільша складність, що стоїть перед ветеринаром, поставити правильний діагноз пухнастому вихованцю.

Перша проблема полягає в тому, що тварина мовчить. І лікареві знадобиться ваша допомога: дуже детальна розповідь про симптоми. Що турбує собаку? Як давно він поводиться дивно/неадекватно? В чому це проявляється? Які подразники провокують собаку на агресію чи погіршують його стан? На ці та інші питання буде легше відповісти, якщо ви були уважні до свого вихованця і фіксували в пам'яті всі важливі дрібниці. Собака не може сам пояснити або показати, що і де у нього болить, тому ви зобов'язані ретельно досліджувати свою тварину.

Друга проблема: схожість симптомів. Симптоматика, властива психічним розладам у собак, дуже схожа на ознаки інших захворювань. Наприклад, підвищена тривожність, дивна та нав'язлива поведінка може сигналізувати й про паразитарну інвазію, і про алергічні реакції, і про порушення обмінних процесів в організмі.

Коли потрібно насторожитися?

Американська асоціація лікарень для тварин виділяє такі ознаки стресу у собак:
►Апатія, уникнення спілкування та втрата інтересу до того, що подобалося раніше;
►Втрата апетиту або проблеми з травленням (діарея, метеоризм, блювання);
►Уникнення спілкування або постійна вимога контакту та уваги;
►Збільшення часу сну, підвищена сонливість;

►Скуління або гавкіт без причини;
►Мимовільне сечовипускання та дефекація/ відмова від справляння потреби в належних для цього місцях;
►Деструктивна поведінка (псування меблів, взуття тощо);
►Саморуйнівна поведінка (надмірне вилизування до ран, жування шерсті та шкіри, собака кусає себе за хвіст, дряпає себе та ін.);

►Нав'язлива поведінка: собака бігає по колу або по прямій / ходить туди-сюди / ганяється за тінями або сонячними зайчиками / копає ями - і всі ці дії робить довго і до знемоги;
►Незвичні дії, що повторюються: бігає за своїм хвостом, облизує губи і т.д.;
►Асоціальна поведінка, у тому числі й прояв агресії до інших тварин/людей;
►У деяких випадках собака тремтить, у нього підвищується слиновиділення, а м'язи майже постійно занадто напружені.

Вищезазначені пункти свідчать про перебування собаки у стресі та психічній напрузі.

А так собака може проявляти себе, якщо у нього вражений мозок або серйозно постраждала периферична нервова система. У разі виникнення наступних симптомів необхідно терміново звернутися до ветеринара:

►Не стоїть на ногах, падає;
►Здійснює манежні рухи – час від часу виконує довільні рухи по колу;
►Втрачає свідомість;
►Приймає вимушене неприродне положення тіла у просторі (наприклад, його голова відхилена убік тощо);
►Спотикається, хитається, його рухи не точні та розмашисті (наприклад, не потрапляє в напувалку, щоб попити води);
►Собака не чує, не реагує на мову господаря, погано бачить, пропав нюх.

Можливі причини психічних розладів

Найбільш поширені причини:
► Тривале перебування вихованця у стресовому стані;
► Довгий утримання собаки на прив'язі або в замкнутому просторі;
► Тривала відсутність господаря;
► Якщо власник собаки непослідовний у своїх заборонах і покараннях, собака при цьому відчуває подвійні емоції й протягом довгого часу не розуміє, яка його поведінка вважається правильною, а яка – ні. Таке "виховання" також здатне розхитати психіку собаки, особливо якщо вона прив'язана до свого власника і прагне його схвалення та уваги;
► Агресія / фізичне насильство з боку людини чи іншої (інших) тварин(и);
► Незнайомі обставини, зміна місця проживання, травмуючі контакти з незнайомцями або іншими тваринами;
► Спадкова схильність (у тому числі і вроджене психічне захворювання).

До психічних розладів найбільше схильні собаки:

► Якщо вони залишаються вдома на самоті, без уваги та спілкування з господарем та іншими членами сім'ї;
► Деякі породи собак більше схильні до проблем із психікою, ніж інші: німецька вівчарка, бельгійська вівчарка малинуа, бордер-коллі та взагалі всі службові породи. Обсесивно-компульсивний розлад (а саме до зализування деяких ділянок тіла) найбільш притаманний доберманам, золотистим ретриверам, лабрадорам. Бультер'єри схильні до постійного обертання на місці, що також є сигналом поганої стійкості до стресів у конкретного вихованця.

Чи можна допомогти тварині?

Якщо ви помітили, що поведінка вашого вихованця змінилася, необхідно терміново звернутися до ветеринара! Можливо тоді, якщо існує загроза життю, вдасться її запобігти.

Чим може бути небезпечне залишення поза увагою домашнього улюбленця та ненадання йому допомоги? При ОКР у собак, наприклад, внаслідок повторення тих самих нав'язливих процесів, вихованцю загрожує повне виснаження, він може не пити воду, розлизувати лапи до ран, втрачати вагу тощо. Кусання власного хвоста здатне призвести до його облисіння чи травм. Зализування шкіри – до розвитку гранульом чи акрального дерматиту.

Якщо виявиться, що ваш вихованець має порушення психіки, вам слід знати, що повністю вилікувати цей стан майже неможливо. Але можна знизити частоту проявів хвороби. Наприклад, собака стане рідше зализувати шкіру та шерсть на собі. Деякі форми прояву психічного захворювання можуть виявлятися протягом усього життя тварини. І власнику собаки потрібно буде підтримувати свого вихованця, допомагати йому. Іноді доведеться заходити й до ветеринарного лікаря для корекції лікування. Також, що найважливіше, необхідно заручитися терпінням та розумінням, що вихованець поводиться не так, як вам хочеться, не з власної волі – це прояви його психічного розладу.

Якщо вдалося встановити, що у вихованця не психічне захворювання, а лише бурхлива реакція на стрес, можна допомогти йому своїми зусиллями.

► Включати до його щоденного раціону відповідні харчові добавки, які знімуть напругу.
► Купувати спеціальні корми, в які вже входять інгредієнти, які мінімізують вплив стресу на організм.
► Давати чотирилапому призначені ветеринаром лікарські препарати та антидепресанти.
► Регулярно вигулювати вихованця, грати з ним у рухливі ігри. Відволікати собаку на інтелектуальні іграшки.

► Якщо вихованця лякає скупчення людей, гучні звуки – не слід його тягнути в подібні місця, краще надайте вашому собаці хоча б ненадовго відпочинок від факторів, що його лякають.
► Будьте поряд. Для кожної тварини великий стрес – тривале перебування на самоті, без присутності господаря. Обладнайте собаці затишний безпечний куточок, місце, яке він уподобав сам, покладіть туди річ, що пахне господарем.
► тварина повинна чітко розуміти, якої поведінки від неї чекає господар. Погана поведінка не повинна заохочуватись, її потрібно м'яко припиняти, за хорошу – заохочувати, давати ласощі. Мають бути встановлені та дотримуватись правила: що можна робити, а що не можна.

Бажаємо здоров'я вашому домашньому улюбленцю! Інтернет-магазин зоо-товарів пропонує все необхідне для догляду за собаками і не тільки: у нас ви знайдете смачні та корисні корми, затишні лежанки, цікаві іграшки, привабливі ласощі, необхідні кожному чотирилапому антипаразитарні препарати та багато іншого.