Ньюфаундленд — робочий красень з перетинчатими лапами

Собака-друг, добродушний рятувальник, водолаз із густою шерстю, ніжний домашній вихованець – саме так сміливо можна називати ньюфаундленда.

Назва породи: ньюфаундленд, водолаз; ньюф, ньюфі.
Країна походження: Канада, острів Ньюфаундленд
Розмір: належить до гігантських порід собак
Висота (у загривку): самки: 65-69 см, самці: 69-75 см
Вага: самки: 45-55 кг, самці: 60-70 кг

Тіло: прямокутної форми, із широкою грудною клітиною
Лапи: м'язисті, міцні та сильні. Між пальцями – перетинки
Голова: велика, прямокутна форма
Шия: кремезна, міцна, довга
Ніс: великий, його колір залежить від забарвлення
Вуха: трикутної форми, звисають з боків
Хвіст: шаблевидної форми, трохи піднятий над рівнем спини, довгий, пухнастий

Шерсть: довга, подвійна, густа, водонепроникна, масляниста і жорстка на тілі, м'яка – на голові, вухах та морді. Може бути трохи хвилястою
Забарвлення: чорне, коричневе, чорно-біле (ландсір). Допускаються плями.
Тривалість життя: на жаль, нижча ніж у більшості собак – 8-10 років.

Робочі собаки північноамериканських індіанців чи історія виникнення породи «ньюфаундленд»

Місцем походження цієї породи заведено вважати острів Ньюфаундленд, відомий дуже суворими зимами. Однак, насправді ніхто не знає, чи жили раніше ці собаки, схожі на ведмежат, деінде. У XV столітті острів був заселений корінними народами Америки, які привезли із собою своїх собак, які не на багато відрізнялися від вовків. Своїх вихованців вони використовували для полювання, а також для того, щоб переносити спійману дичину.

Коли ж на острові Ньюфаундленд влаштувалися вихідці з Європи, на той час там залишалися лише слухняні та віддані пси. Минав час, собаки аборигенів схрещувалися з вихованцями, яких привезли європейці, і вже до початку XVIII століття почали поширюватися історії про тварин, що нагадують сучасних ньюфаундлендів. Ці собаки з густою шерстю були надзвичайно витривалими, вони справлялися з перевезенням важких торгових вантажів, тягли навантажені сани в люту холоднечу, допомагали рибалкам у виловлюванні риби сітками та її транспортуванні, рятували людей від утоплення. Оцінивши працездатність тварин, людство виявило інтерес до розведення таких собак, унаслідок чого і з'явилася нова порода: "ньюфаундленд".

Слід додати, що ньюфи люблять воду, чудово плавають та пірнають. Вони добрі, віддані, працьовиті і тому так часто використовувалися як рятувальники.

Досі залишається невідомим, які саме породи собак брали участь у формуванні породи ньюфів, крім вовкоподібних, наполовину диких вихованців, які належали корінним індіанцям. Можна лише припустити, що предками ньюфаундлендів можуть бути: мастифи, піренейські вівчарки та португальські водяні собаки.

Наприкінці XVIII століття один ботанік сер Джозеф Бенкс придбав кілька собак-ньюфів – так вони опинилися у Великобританії. У 1775 р. Джордж Картрайт дав назву породі й після цього вже весь світ знав про «ньюфаундленд».
Наприкінці ХІХ століття швейцарський професор Альберт Хейм дав визначення нової породи, зайнявся її систематизацією.

У той самий час ці собаки перебували на межі вимирання і небезпека зникнення нависла над представниками породи. Цьому сприяло запровадження високого податку за утримання ньюфів вдома. До того ж урядом Канади була встановлена заборона на проживання більше одного такого вихованця в сім'ї. Врятувало ситуацію те, що ньюфи були улюбленою породою собак одного з губернаторів острова – Гарольда Макферсона, і він зробив усе можливе, щоб посприяти заводчикам у розведенні цих гігантських та добрих вихованців.

1860 року в м. Бірмінгем на виставці собак вперше були продемонстровані ньюфаундленди. А 1879 року порода була зареєстрована в Американському Кеннел Клубі, цього року ж розробили і перший стандарт породи. У ХХ столітті Міжнародною Кінологічною Федерацією також було затверджено стандарт породи.

Зараз, на превеликий жаль, ньюфів так само не надто багато в нашому світі. Це зумовлено гігантськими розмірами собаки та пов'язаних із цим складнощами у її утриманні. Розведенням породи нині займаються спеціальні клуби заводчиків, розташовані в Канаді та США.

Особливості утримання ньюфаундлендів

Що потрібно знати майбутньому власнику ньюфа?

Цуценята дуже швидко ростуть і незабаром ваше плюшеве ведмежа перетворитися на великого і важкого пса. Собаці цієї породи буде вкрай некомфортно у маленькому приміщенні. Йому добре підійде життя у просторому будинку чи вольєрі з великою будкою.

Ньюфи люблять фізичні навантаження, особливо, якщо це плавання та плескання у воді. Також вихованець зовсім не проти пробіжок. Намагайтеся, щоб прогулянки з фізичною активністю тривали щонайменше 1 годину щодня. Вигулювати пса найкраще від 2 разів на день. Ньюф любить відкритий простір. Після прогулянки собаці потрібно обов'язково мити лапи.

Годування. Не слід перегодовувати гігантського вихованця, тому що зайва вага точно не піде на користь його здоров'ю.

Попри те, що ньюфи зазвичай мають міцне здоров'я і дуже витривалі, вони найбільш схильні до таких захворювань, як:
► дисплазія тазостегнового суглоба та ліктя (що супроводжується сильним болем та обмеженням рухливості), тому важливо стежити, щоб регулярні навантаження не завдали шкоди кісткам та суглобам цуценяті-ньюфу (поки його скелет ще знаходиться у процесі формування та росту);
► серцеві захворювання;
► захворювання сечового міхура;
► здуття та проблеми зі шлунком. Як профілактику можна порадити часте годування, але меншими порціями.

У ньюфаундлендів рясне слиновиділення - і від припливів ніжності, і просто так.

Цей спокійний собака – хороший компаньйон для пенсіонерів, інвалідів, людей, які мають проблеми зі здоров'ям, оскільки великий, сильний і навчений ньюф завжди зможе подбати про них.

Представники породи не люблять спеку. Дуже густа шерсть рятує їх у сильні морози, але влітку вони легко перегріваються. Не варто облаштовувати лежанку собаки біля батарей та опалювальних приладів.

Догляд за шерстю. Шерсть собаки – густа та масляниста, водонепроникна, відмінно захищає собаку від морозу та холодної води. Її можна збирати після вичісування, прясти й отримувати в результаті теплі, непромокаючі шкарпетки, рукавиці, светри і т.д. Шерсть ньюфа дуже густа і щільна, тому може виникнути потреба у грумінгу. Собаку необхідно вичісувати щодня, особливо на лапах – там є ділянки з довгою шерстю, що має схильність плутатися. Для цього знадобиться спочатку гребінець з довгими зубцями, а потім щітка. Ньюфаундленд сильно линяє цілий рік, а особливо - навесні й восени. Такий вихованець не підійде тим, у кого алергія на собачу шерсть.

Догляд за вухами, очима, кігтями. Очі вихованця протирайте змоченим у воді клаптем тканини. Необхідно стежити за станом очей і вух, очищати їх при необхідності. Вуха ньюфа промиваються спеціальним розчином, зазвичай, 1 раз на тиждень. Підрізайте вихованцю кігті приблизно 3 рази на місяць.

Догляд за зубами. Можна чистити зуби собаці спеціальною зубною пастою для тварин або просто давати ласощі, що сприяють очищенню ротової порожнини, для профілактики утворення зубного каменю.

Купання. Ньюф дуже любить воду, купати його можна 1-2 рази на місяць. При цьому найкраще використовувати сухий шампунь, тоді природне мастило зі шкірного покриву і шерсті не буде змите і, як і раніше, буде захищати вашого хвостатого друга. Кондиціонер значно полегшить розчісування густої шерсті, додасть їй м'якості та блиску.

Добряк-ньюфаунденд: все про характер велетня

Цей собака має лагідну і дуже добру вдачу. Вірний та відданий друг, який погано переносить зміну господаря. Це слухняний, спокійний та ніжний пес, але при цьому він не відмовиться повеселитися та візьме участь у будь-якій грі.

Добре піддається дресуванню. Неквапливий, але тямущий. Він здатний самостійно приймати рішення, і може ніяк не відреагувати на безглузді та порожні команди. Звичайно ж, його необхідно соціалізувати, як і іншого собаку, приблизно з 2-3 місяців від народження. Тоді ви зможете виховати собі надійного, відповідального, дуже слухняного друга та няню для своїх дітей.

Ньюф при загрозі, що нависла над його власником або навіть над сторонньою людиною, обов'язково прийде на допомогу, адже це – чудовий рятувальник.

Собака миролюбний і добре уживається з іншими домашніми тваринами. Це одна з найдружніших порід.
Той вихованець, який не виявлятиме агресію, і якщо ви хочете собаку, яка люто охороняє територію або готова брати участь у полюванні, краще звернути свою увагу на представника іншої породи.

Ньюфаундленд - ідеальний у сім'ї, де є діти. Великий, неймовірно добрий і сильний велетень з довгою, густою шерстю обов'язково потоваришує з малюками. Ньюф - чудовий, доброзичливий компаньйон, який любить людей. Це найкраща няня для маленьких дітей.

Він дуже добре відчуває своє тіло в просторі і, попри масивні габарити, у нього хороша координація рухів, собака не пасує навіть у найекстремальніших умовах.

Цікаве про породу

►  Ньюфаундленду буде в задоволення носити ваші сумки.
►  Якщо ви купатиметеся разом, ваш вихованець може рятувати вас і весь час витягувати на берег.
► Ньюф внаслідок великого обсягу легень здатний відпливати на великі відстані.
► Собак цієї породи любили президенти США: Джеймс Бьюкенен (ньюфаундленд на прізвисько Лара), Резерфорд Берчард Гейз (вихованець: Гектор), у родині Уліса Гранта мешкав ньюф, на ім'я Вірний.

Підсумувавши, можна сказати, що, якщо ви живете в будиночку неподалік від водоймища й у вас є велика родина з дітьми - ви ідеальний господар для такого відданого і доброго пса, як ньюфаундленд. Вибравши представника саме цієї породи як домашнього улюбленця, ви точно ніколи не розчаруєтеся у своєму виборі.

Інтернет-магазин зоо-товарів E-ZOO пропонує вам широкий асортимент кормів для собак від найкращих виробників, що зарекомендували себе, лежанки, іграшки, миски, повідці, антипаразитні препарати, шампуні та багато іншого.