Сечокам'яна хвороба у кішок: лікування та профілактика

На жаль, тварини страждають різними захворюваннями не рідше за людей. На здоров'я хвостатих-вусатих впливає ряд факторів: спосіб життя, раціон, генетична схильність і навколишнє середовище. Однією з найпоширеніших патологій з якими стикаються коти - сечокам'яна хвороба (СКХ).

Захворювання характеризується порушеннями функціонування сечовидільної системи. СКХ - це найпоширеніше хронічне захворювання, яке проявляється утворенням в нирках сечових конкрементів ( «каменів» або «піску») з речовин, що входять до складу сечі. В результаті серйозного порушення обміну речовин, запальних процесів, змін з боку сечовивідних шляхів, в нирках, сечовому міхурі, сечових каналах формуються «камені» або «пісок», які, крім відчутного дискомфорту, несуть реальну загрозу життю домашнього улюбленця.

Медична наука виділяє два типи утворень:
• Струвіти. Щільні «камені» виникають при вираженому лужному середовищі. Як правило, коти страждають саме цим видом патології.
• Оксалати. Гострі і пористі структури, формуються в кислому середовищі з надлишком кальцію. Оксалати частіше виникають у тварин похилого віку.

При сечокам'яній хворобі (уролітіазі) порушується нормальна робота нирок і сечового міхура тварини. При ігноруванні проблеми, захворювання буде прогресувати, в результаті призведе до смерті улюбленця. На щастя, сучасна ветеринарія володіє всіма методами ранньої діагностики уролітіазу, а також достатнім арсеналом способів лікування недуги.

Як виявити захворювання у улюбленця?

Основна складність своєчасного лікування СКХ в тому, що дуже важко «зловити» хворобу на самому початку. Більшість власників списують тривожність кота на сезонні перепади настрою, гормональні перебудови.

Проте, існує ряд ознак, які свідчать про початок уролітіазу:
1. Тварина часто вилизує уретру. Всі коти «миються», проте, якщо ви помітили що вихованець приділяє занадто багато часу інтимній гігієні, робить це особливо наполегливо, варто звернути на це увагу.
2. Котик почав ходити в туалет в невідповідних місцях. При СКХ тварина відчуває біль при сечовипусканні, тому підсвідомо улюбленець затримує природне спорожнення сечового міхура. В результаті тварина може сходити «по-маленькому» в будь-якому місці.
3. Часті позиви до сечовипускання. Уролітіаз провокує запалення сечовидільної системи, це викликає помилкові відчуття переповненості міхура і змушує кота постійно «сідати», щоб помочитися.
4. Включення крові або слизу в сечі. Такі ознаки виникають при гострій фазі хвороби і повинні насторожити власника котика.
Розпізнати перші прояви уролітіазу досить складно, але можливо, при уважному ставленні до свого чотирилапого улюбленця.

Причини розвитку сечокам'яної хвороби

На здоров'я сечовидільної системи котів впливає безліч факторів, кожен необхідно детально розглянути. Такий підхід дозволить створити оптимальні умови життя домашній тварині і запобігти сечокам'яну хворобу.

1. Коти частіше хворіють СКХ, ніж кішки. Статистично, до уролітіазу більш схильні тварини чоловічої статі. Це зумовлено анатомічними особливостями сечостатевої системи. Уретра самця більш тонка, сечоводи мають вигин, відповідно, спорожнення сечового міхура, по-визначенню, складніше. Тонкий уретріальний відділ більш схильний до травм при виході піску. Таким чином відходи життєдіяльності можуть не повністю залишати організм, викликаючи додаткове запалення.
2. Генетична схильність. Деякі, особливо штучно виведені породи, мають схильність до захворювань нирок. Як правило, це пов'язано з особливостями травлення. У такому випадку достатньо відрегулювати правильне харчування вихованця, підібрати оптимальний корм. Також, про проблему варто повідомити ветеринару і постійно контролювати стан нирок улюбленця на планових оглядах.
3. Неправильне харчування. Надлишок солей, важкої їжі в щоденному раціоні кота, згубно позначається на всіх органах і системах. Організм котика не може правильно перетравити і розщепити їжу. До факторів ризику відноситься постійне вживання бюджетних готових міксів, такі корми не збалансовані і можуть містити неприпустимі компоненти. Крім того, вміст вітамінів в подібній продукції недостатній для правильного розвитку вихованця.
4. Вода і клімат. Домашні коти мають притуплене почуття спраги. Тому стежити за тим, щоб у тварини постійно був доступ до свіжої і чистої води необхідно власникам. Поїти улюбленця потрібно фільтрованою або артезіанською водою, використовувати водопровідну категорично не можна. Особливу увагу питному режиму потрібно приділяти в спекотний період року, підвищення температури повітря призводить до зросту концентрації сечі, що може стати каталізатором до розвитку уролітіазу.
5. Повільний метаболізм. Ця проблема стосується стерилізованих і літніх тварин. У таких котів різко знижується рівень рухливості, істотно сповільнюється обмін речовин. Це призводить до нездатності правильно перетравлювати звичну їжу, без дієти виникає небажаний застій продуктів життєдіяльності в кишківнику і сечовивідній системі.
6. Авітаміноз. Домашні коти більшу частину життя проводять в квартирі, в результаті порушується природний вітамінно-мінеральний баланс. Дефіцит вітаміну А може призвести до формування відкладень в нирках і виникнення уролітіазу. Проблема вирішується за допомогою дієти і коректної вітамінізації чотирилапого улюбленця.

Методи і етапи лікування СКХ

Для підтвердження сечокам'яної хвороби необхідно показати кота ветеринару. Лікар проведе необхідні аналізи і визначить оптимальну схему лікування.

Зазвичай, використовують такі діагностичні методи:
• Аналізи сечі (загальний і розгорнутий);
• Ультразвукова діагностика;
• Рентгенологічне дослідження.

Якщо захворювання підтвердилося, лікар визначає терапію. Варто зазначити, що лікування уролітіазу досить тривале і складне. При гострих випадках основною метою лікування є - вивести відкладення («камінь» або «пісок») з організму, таким чином полегшити стан тварини.

Для усунення проблеми використовують:
1. Промивання сечового міхура. Процедура виконується в стаціонарі ветеринарної клініки. Тварину вводять в наркоз і спеціальним антисептичним розчином вимивають пісок і дрібні включення.
2. Ультразвук. При великих каменях може застосовуватися ультразвукове або лазерне дріблення. Такий підхід дозволяє розщепити струвит або оксалат і вивести його з організму вихованця з сечею.
3. Виштовхування каменю з сечоводу. Операція проводиться під наркозом лікарем в клініці. Такий метод загрожує ушкодженнями внутрішніх органів, проте ефективний в деяких випадках.
4. Міорелаксанти. В останні роки цей метод набирає все більшої популярності. Коту вводять спеціальні препарати, що розслаблюють сфінктери сечовивідної системи. Таким чином, з'являється шанс вивести камінь природним шляхом.
5. Масаж. Застосовується при піщаних пробках.

Якщо тварина надійшла до лікаря з гострою затримкою сечі, то перш за все, коту встановлюють катетер для відновлення відтоку. Після зняття гострого стану проводять лікування, спрямоване на нормалізацію електролітного балансу і усунення запалення.
Для цього застосовують медикаментозну терапію.

Зазвичай призначають такі препарати:
• Антибіотики - допомагають впоратися з бактеріальним зараженням;
• Анальгетики - зменшують больовий синдром, сприяють швидкому відновленню;
• Спазмолітики - розслаблюють сечовивідну систему;
• Антисептики - загоюють мікропошкодження сечоводів і уретри, перешкоджають виникненню супутніх інфекцій. 

Основний принцип успішного лікування - підібрати оптимальний спосіб життя для кота після терапії. Господарю потрібно підібрати правильне харчування і виключити фактори, що провокують рецидив сечокам'яної хвороби. Кожен випадок індивідуальний, тому рекомендації призначає лікар на підставі стану, віку і особливостей вусатого улюбленця.

Профілактичні заходи

Уролітіаз неприємна і небезпечна хвороба, тому краще її запобігтати, ніж лікувати.
Основний принцип профілактики – кількість та якість води і правильне харчування. Ветеринари та досвідчені заводчики раджуть поставитися до вибору щоденного раціону улюбленця максимально уважно. Готові корми преміального класу або холістики, задовольняють потреби кота в поживних речовинах, при цьому не містять шкідливих компонентів. Крім того, таке меню містить вітаміни і мінерали, що дозволяють підтримувати міцне здоров'я і якість життя домашнього кота.

Асортиментні лінійки таких брендів, як Royal Canin, Hill's, 1st Choice, Advance і Purina Pro Plan пропонують продукти, що націлені на захист сечостатевої системи пухнастого улюбленця. Royal Canin виготовляє спеціальне меню для котиків з патологіями нирок. Корми бувають як у вигляді сухого міксу, так і в форматі консерв. В цьому питанні варто відштовхуватися від уподобань тварини. Така дієта допоможе зберегти міцне здоров'я улюбленця на довгі роки.

Питний режим гарантує підтримку правильного електролітного балансу. Особливо актуальним є питання рясного пиття для тварин, які вживають сухий корм. В такому разі у кота повинен бути вільний постійний доступ до чистої і свіжої води.

Важливу роль у здоров'ї нирок відіграє фізична активність. Рух стимулює метаболізм, сприяє звільненню від продуктів життєдіяльності швидше.
Якщо ви не можете приділяти достатньо часу забавкам з вихованцем, розгляньте варіант придбання інтерактивної іграшки. Аксесуар зацікавить вихованця і не дозволить нудьгувати у вашу відсутність. Виробники ігрових девайсів для котів пропонують широкий вибір варіантів: від логічних іграшок до справжніх електронних компаньйонів, які зацікавлять найпасивнішого лінивця.

Котам необхідно постійно контролювати вагу. Ожиріння - найпоширеніша проблема домашніх котиків. Зайва вага також призводить до розвитку сечокам'яної хвороби, тому правильна дієта і фізична активність просто необхідні. Особливо гостро ця проблема стоїть для кастрованих і літніх тварин.

Виключити уролітіаз повністю можна тільки при огляді фахівця. Рекомендується відвідувати ветеринара і робити УЗД раз на пів-року. Такі прості заходи допоможуть тримати під контролем стан сечовивідної системи і усунути проблему на початковому етапі.
Дотримання профілактичних заходів запобігають розвитку сечокам'яної хвороби і дозволяють зберегти здоров'я і життєрадісність вусатого улюбленця надовго.