Полідакти або чому Ернест Хемінгуей колекціонував шестипалих котів?

Що таке полідактилія і в чому вона проявляється?

Полідактилія (полідактилізм) – це вроджена генетична аномалія у тварин, що виражається у більшій кількості пальців на лапах, аніж належить. Особливо поширена у кішок. Територіально багатопалих котів найчастіше можна зустріти на східному узбережжі Північної Америки та на південному заході Англії, Уельсу та Кінгстон-апон-Халле.

Ген полідактилії проявляється приблизно у 40-50% випадків, незалежно від статі котячих. Однак, було помічено, що для народження кошеня-полідакта необхідно, щоб один із батьків також мав більше пальців на лапах, ніж належить.

Ген полідактилії не залежить від статі тварини. У звичайних котів по 5 пальців на кожній передній лапці й по 4 - на кожній задній (загальне число - 18), а у полідактів може бути до 9 пальчиків на лапі (як передній, так і задній). До Книги рекордів Гіннеса були свого часу занесені такі багатопалі тварини, як Лапи та Джейк – американські коти. У кожного з них було всього по 28 пальців.

Найчастіше полідактилія торкається:
► тільки передні лапи,
► рідше – тільки на задніх лапах розташовано більше пальчиків;
► і найрідкісніший випадок – і на передніх, і на задніх лапках.
Також полідактилія зустрічається всього лиш на одній лапці.

Коли вперше було виявлено багатопалих котів?

Цього не знає ніхто, але є підозри, що ходять по світу коти з чудо-лапами вже дуже давно. У середньовічній Європі вважалося, що шестипалі пухнастики – посібники відьом, яких спалювали на багаттях. Зрозуміло й те, що таким рідкісним котам на той час також не давали спокійно жити – на них полювали та винищували.

Згодом все змінилося і полідакти стали вважатися не причетними до чаклунства, а талісманом для мореплавців, що приносить удачу. На кожному кораблі неодмінно намагалися поселити хоча б одного багатопалого кота чи кішку. Корабельні вихованці відмінно лазили, полювали на гризунів і, таким чином, охороняли запаси харчів від псування щурами та мишами. У ті часи вважалося, що більша кількість пальців покращує здібності тварини до мишоловлі. Моряки вірили в те, що багатопалі коти на борту судна приносять удачу та захист від попадання в шторм. Деякі фелінологи вважають, що полідакти саме тому й були перевезені морським шляхом із Британії на береги Північної Америки, де вони продовжили своє існування.

Знаменитості, у яких жили багатопалі домашні улюбленці

Американський президент Теодор Рузвельт дуже любив свого вихованця - кота на ім'я Сліпперс. Він брав його із собою на офіційні прийоми та прес-конференції. Полідакту Сліпперс пощастило стати одним з перших котів, що облаштувалися в Білому домі.

Відомий письменник, який написав сколихнувшу всіх повість «Старий і море», романи «Прощавай, зброя» і «По кому дзвонить дзвін», лауреат Нобелівської премії – Ернест Хемінгуей також любив багатопалих котиків. Якось йому подарували сюрприз – подарунок у вигляді пухнастої грудочки з великою кількістю пальців на лапах. Ернест дуже поважав людину, що піднесла йому цей живий, допитливий і нявкаючий презент - капітана далекого плавання Стенлі Декстера. Кошеня оселилося у Хемінгуея і отримало ім'я - Сніжок (Snowball). Знаменитий письменник з непростою вдачею не надто заморочився з підбором імені для своєї вихованки (це була кішечка). Незабаром його перша шестипала улюблениця Сніжок вже швидко бігала по всьому будинку свого господаря. Snowball належала до породи мейн-кунів і була досить великою кішкою. Коли Сніжок підросла, то ощасливила письменника потомством, яке також народилося полідактильним.

Старовина Хем надалі відзначився вже більшою винахідливістю у найменуванні своїх вихованців. Так, у будинку оселилися та склали йому компанію пухнасті: Чарлі Чаплін, Одрі Хепберн, Софі Лорен, Гарі Трумен, Гертруда Стайн, Кларк Гейбл, Марлен Дітріх, Хамфрі Богарт та ін.

Кішка Сніжок з великими лапами зуміла розвинути в Ернеста любов до котячих і він, несподівано для себе, вирішив поселити вдома ще більше котів (і правильно, адже їх забагато не буває!). Добра половина вихованців також мала полідактилію. Письменник настільки переймався своїми багатопалими пухнастими улюбленцями, що невдовзі вже всі знайомі іменували їх не інакше, як «кішки Хемінгуея». Досі ця назва часто використовується, коли йдеться про котів-полідактів. Є й інші найменування, під якими також маються на увазі кішки з великою кількістю пальчиків: карді-кішки, кішки у рукавичках (рукавичках), боксерські, шестипалі, кішки-пальчики, кішки-снігоступи, раки-кішки.

Коли Ернест Хемінгуей помер, у 1961 році, його особняк у колоніальному стилі у Флориді (на острові Кі-Уест) перетворився на справжній музей котячої полідактилії. По прилеглій до будинку території та в самій будівлі проживає понад 50 котів, що народилися від вихованців старого Хема. Люди, які наглядають за домом-музеєм письменника, продовжують традицію і всіх нових кошенят, які час від часу тут народжуються, називають іменами знаменитостей.

За полідактами тут дивляться добре: їх годують, пестять, бавляться з ними. Сотні туристів приїжджають насолодитися сплікуванням з цими котиками. Полідакти вільно блукають кімнатами, де письменник працював над своїми творами, а трьом з них навіть дозволено забиратися на ліжко Хемінгуея. На території музею також є цвинтар для домашніх тварин – тут можна ознайомитися з інформацією, які коти проживали на цій території раніше.

Люди, які живуть неподалік від особняка письменника, протягом тривалого часу скаржилися на те, що кішки розоряють клумби, ловлять птахів, а також на те, що музей не має ліцензії, яка дозволяла б утримувати тварин у такій кількості. Річ у тому, що законодавством штату Флорида забороняється проживання в одному будинку більш як чотири кішки, але для будинку Хемінгуея все ж таки зробили виняток. Коти-полідакти, що мешкають тут, тепер вважаються національною історичною цінністю. Нещодавно судовий позов у цій справі було завершено. Конфлікт закінчився тим, що коти Хемінгуея виграли. Тепер їх доглядають ще краще: щороку роблять щеплення, сюди постійно навідується штатний ветеринарний лікар, а сам будинок-музей обнесли огорожею заввишки 2 метри з електронною сигналізацією - для охорони тварин.

Полідактилія властива не лише котам та собакам, а й людям. Деякі з них заводять собі багатопалих котів, бо їм хочеться, щоб домашній вихованець мав із ними певну схожість. Коти у рукавичках і досі залишаються улюбленими та шанованими багатьма знаменитостями. Полідакт - це незвичайний вихованець, який до того ж коштує кругленьку суму і доступний не кожному.

Породи котів – носіїв гена полідактилії

Найбільш схильними до полідактилізму породами кішок вважаються піксі-боб та мейн-кун. У наш час деякими американськими клубами любителями кішок навіть виділяються дві самостійні породи:

► мейн-кун полідактиль (Maine Coon polydact);
► американський полідактиль (американська багатопала кішка, American polydactyl cat).

Як чудо-лапи впливають на здоров'я котів?

Полідактилія – аномалія, яка не завдає шкоди тварині. Така особливість лап навіть не зможе заподіяти коті чи кішці будь-яких особливих незручностей. Полідактилізм – мутація, яка:

► не порушує роботу опорно-рухового апарату тварини;
► у котів з геном полідактилії робить кісткову структуру загалом більш масивною, широкою та важкою, ніж у звичайних котів;
► призводить до того, що багато кішок вміють рухати пальцями своїх лап, так само як і люди, що відкриває перед ними ще більше можливостей;
► наділяє деяких полідактів умінням відкривати будь-які двері та клямки;
► часто призводить до розвитку майстерності у полюванні, підвищення чіпкості, спритності, стійкості у мейн-кунів;
► наділяє вмінням ходити снігом, не провалюючись у нього.

Якими б не були лапки вашого вихованця, інтернет-магазин E-ZOO, що спеціалізується на товарах для тварин, готовий надати вам величезний вибір: кормів та ласощів, вітамінів та ветеринарних препаратів, іграшок, лежанок, мисок, протипаразитарних препаратів, фурмінаторів, кігтерізів, шампунів, засобів для догляду та багато іншого.