Найпоширеніші хвороби хвилястих папуг

Домашні птахи часто хворіють, коли за ними не доглядають або доглядають неналежним чином, не забезпечують повноцінний раціон, який відповідає їх потребам, ігнорують походи до ветеринара. Більшість хвороб можуть вражати будь-який вид птахів, але деякі види пернатих більш схильні до тих чи інших захворювань. Неможливо перерахувати всі можливі хвороби, які можуть вразити пташку, але можна ознайомитись із найтиповішими захворюваннями, їх симптомами для своєчасного реагування і негайного звернення до спеціаліста.

Загалом, профілактика — найкращий підхід до збереження здоров’я хвилястих папуг. Правильний раціон, чиста клітка, регулярні ветеринарні огляди та уникнення контакту з дикими чи інфікованими птахами гарантуватимуть вашому улюбленцю довге і щасливе життя.

Раннє виявлення хвороби - ключ до міцного здоров’я. Хвилясті папуги доволі популярні домашні улюбленці й на жаль, до деяких хвороб вони схильні більше ніж інші представники пернатих. Тож для їх власників критично важливо знати вичерпну інформацію про поширені хвороби та розлади. Якщо ви помітили, що ваш птах демонструє будь-які тривожні симптоми або іншу нехарактерну поведінку, якнайшвидше зверніться до кваліфікованого ветеринара-птахівника. З переліком найпоширеніших хвороб хвилястих папуг, їх симптомами, методами лікування та заходами профілактики можна ознайомитися нижче:

Пситакоз (також відомий як пташиний хламідіоз або лихоманка папуг)

Пситакоз є формою бактерії Chlamydia, яка може вражати всіх крючкодзьобів. Хвороба дуже заразна і може передаватися від птахів іншим тваринам, а також людям. У людей симптоми цього захворювання, схожі на грип. Ця недуга, зазвичай спостерігається у тих птахів, які знаходяться в тісному контакті з іншими хвилястими папугами, наприклад в зоомагазинах. Небезпека полягає в тому, що переносниками хвороби можуть бути пернаті без клінічних ознак.
Симптоми: важке дихання, чхання, виділення з носа та очей, відсутність апетиту та рідкий водянистий послід в поєднанні із загальною млявістю, зниження здатності літати та хитання хвостом, роздутий живіт через збільшення печінки.
Лікування: найчастіше лікування полягає в застосуванні антибіотиків, тетрациклінів, які можна застосовувати перорально або ін’єкційно. Однак слід прийняти до уваги, що птахи, які приймають тетрациклін, не можуть отримувати кальцій через вплив цих ліків.
Профілактика: полягає в регулярному чищенні пташиної клітки та уникненні контакту з дикими птахами.

Захворювання дзьоба і пера

Це серйозна хвороба, вірусна інфекція, яка вражає пір’я та дзьоб птиці, викликаючи аномальний ріст і деформацію. Хоча зазвичай хвороба вражає молодих птахів (молодше двох років), захворювання птахів будь-якого віку не виключено.
Симптоми: втрата пір’я, аномальний розвиток пір’я, відсутність пуху (лупи), нарости, ураження та аномалії дзьоба.
Лікування: від цієї хвороби немає ліків, тому профілактика є ключовим аспектом у цьому випадку. Зазвичай, ветеринари рекомендують підтримувальну терапію, яка включає лікування больових проявів хвороби. У хворого птаха, ветеринар може зробити біопсію шкіри та/або пір’я.
Профілактика: рекомендується ізоляція незаражених птахів, їх регулярне тестування.

Аспергільоз

Викликана грибом Aspergillus, ця інфекція, вражає дихальну систему птаха. Збудник хвороби водиться у вологих сумішах насіння та гніздових матеріалах.
Симптоми: бронхіт, пневмонія, утруднене дихання, кашель, млявість, слабкість, діарея при якій птах все одно продовжуватиме приймати їжу, поки не помре.
Лікування: включає протигрибкові препарати, але при цьому захворюванні раннє діагностування є дуже важливим.
Профілактика: включає підтримання чистоти навколишнього середовища, де перебуває пташка, забезпечення належної вентиляції місця перебування, уникнення запилених або пліснявих місць.

Зв'язування яєць

Проблеми у репродуктивній сфері не рідкість у домашніх птахів. Одна із них проявляється, коли самка не може віддати яйце, що призводить до погіршення її стану.
Симптоми: млявість, втрата апетиту, утруднене дихання.
Лікування: тепла ванна, змазування та ніжний масаж. У важких випадках ветеринару може знадобитися видалити яйце вручну.
Профілактика: включає забезпечення правильного раціону харчування, чистого середовища та матеріалів для гніздування належної якості.

Кліщі

Оскільки існують різні види кліщів, вони мають і різний вплив на птаха, деякі заводяться в пір’ї та шкірі, а інші смокчуть кров. Для молодих птахів сильне зараження кровосисними кліщами може викликати анемію або навіть призвести до летального випадку.
Лускаті кліщі вражають обличчя вихованця, викликаючи лускаті плями та кірки.
Пір’яний кліщ спричиняє втрату пір’я. Найпоширенішим проявом зараження цим видом кліща є облисіння голови. Під час проведення своїх гігієнічних процедур (чищення пір’я, купання) області голови та шиї, є для птаха важкодоступними, тож паразити знищують пір’я саме в цих недоступних для птаха місцях. При цьому темний колір шкіри голови обумовлений впливом ультрафіолетового випромінювання, тож не слід про це хвилюватися. Зазвичай пір’яний покрив відновлюється через 2 - 3 тижні. 
Симптоми: анемія (для кровосисних кліщів), лускаті плями та кірки (для лускатих кліщів), втрата пір’я (для пір’яних кліщів).
Лікування: включає місцеве застосування протипаразитарних препаратів і регулярне очищення клітки птаха.
Профілактика: включає регулярне прибирання та уникнення контакту з інфікованими птахами.

Рак

Інколи хвилясті папуги страждають від розвитку ракових пухлин в нирках і органах репродуктивної системи. Пухлини нирок, яєчок і яєчників часто викликають однобічну кульгавість, яку господарі помилково діагностують як травму ноги.
Симптоми: кульгавість.
Лікування: лікування призначається спеціалістом.
Профілактика: регулярні огляди у ветеринара.

Зоб

Ця недуга може виникнути у птахів, які сидять на дієті з вживанням насіння. В насінні мало йоду, який потрібен для правильної роботи щитоподібної залози.
Симптоми: малорухливість, апатія, набухання щитоподібної залози, надмірна вага, писклявий голос, відригування під час прийому їжі через збільшену щитоподібну залозу, яка тисне на стравохід, більшість часу вихованець проводить сидячи нахохлившись та опустивши голову на жердині або на дні клітки.
Лікування: антибактеріальна терапія, а для поліпшення функціонування ШКТ рекомендується прийом ферментів, прийом імуномодуляторів для покращення роботи імунної системи.
Профілактика: оскільки молоді особини мають схильність до переїдання, рекомендується обмежувати їм кількість корму, у молодих птахів ще не повністю сформована ферментна система, яка не може справлятися з великою кількістю їжі, тож надмірне вживання корму може викликати проблеми. Також для того, щоб попередити цю недугу слід забезпечити папугу кормом високої якості, разом з якісним зерновим кормом, птаху слід давати м’яку їжу.

Ліпідоз печінки

Це дуже небезпечний стан, який часто призводить до смерті. Виникнення проблеми пов’язане із неправильним харчуванням (раціон з високим рівнем жиру, харчування лише насінням).
Симптоми: в районі живота і грудної клітини наявне підшкірне відкладення жиру. Може бути збільшений живіт через збільшення печінки та формування ліпом. Грудна мускулатура мах жовто-коричневий колір. Ожирілий птах зовсім або частково втрачає здатність літати, при найменшому фізичному навантаженні починає прискорено дихати з відкритим дзьобом. Через ожиріння розвивається діарея.
Лікування: при виявленні таких симптомів слід зменшити кількість корму, а також включаючи в харчування більше овочів та фруктів, в питну воду слід почати додавати вітаміни.
Профілактика: включає правильне та збалансоване харчування, регулярні огляди у ветеринара.

Якщо ви підозрюєте, що ваш вихованець хворий, негайно слід відвідати ветеринара. Бажано мати свого лікаря, який проводив би всі огляди птаха, знав історію здоров’я вашого улюбленця та міг дати найкращі рекомендації по лікуванню та подальшій реабілітації, профілактиці. 

Спеціаліст знайомий із різними захворюваннями, які зазвичай вражають певний вид птахів чи тварин, зможе сформулювати правильний протокол діагностики та лікування, що призведе до вірної постановки діагнозу та ефективного лікування хвороби, тож не треба самотужки лікувати свого вихованця, а слід звернутися до кваліфікованого спеціаліста.