Самоощипування у птахів: причини та вирішення проблеми
Домашні вихованці привносять у життя людини абсолютно особливі емоції, які неможливо отримати в інший спосіб. Жити разом із твариною чи птахом, щодня завойовуючи любов та довіру, надзвичайно цікаво та корисно для емоційного та духовного здоров'я.
Але разом із задоволенням і радістю приходить і відповідальність: про вихованця потрібно постійно дбати, стежити за його фізичним та психічним станом.
У проблемі, що розглядається в сьогоднішньому блозі, тісно переплелися психіка та соматика – настільки тісно, що навіть найпрагматичніші ветеринари-матеріалісти визнають їхній безумовний зв'язок.
Самоощипування - дуже неприємне явище, коли птах самостійно висмикує пір'я. Іноді цей процес досягає таких масштабів, що пір'я майже не залишається.
Які птахи найчастіше страждають від цього явища та у чому його причина?
Найчастіше такі поведінкові відхилення виникають у високоінтелектуальних птахів: жако – сірі африканські папуги та, особливо, червонохвості жако, какаду, еклектуси, аратинги. У той же час, серед хвилястих папужок таке явище зустрічається досить рідко.
Самоощипування як реакція на фізичний дискомфорт
Причин такої надмірної турботи про власне оперіння може бути багато. Наприклад, зараження ектопаразитами (коростяні кліщі, пухоїди, пероїди, різноманітні грибки). Це порівняно проста проблема, яку можна легко усунути за допомогою найсучасніших ефективних протипаразитарних препаратів. Головне, вчасно звернутись до фахівця, який точно поставить діагноз та призначить лікування.
Ще одна порівняно проста причина, яка може стати тригером такої агресивної поведінки стосовно власного оперіння – сухість повітря у квартирі. Справа в тому, що середньостатистична вологість у приміщенні в опалювальний сезон становить близько 40%, а папугам для комфорту шкіри та пір'я необхідно не менше 60% вологості. Сверблячка, що виникає від сухості, провокує птицю до обскубування. Вона просто намагається усунути джерело дискомфорту.
Якщо відразу звернути увагу на проблему і не дати їй перерости у шкідливу звичку, вона легко вирішується: варто просто підняти вологість у приміщенні, включаючи в кімнаті, де живе птах, зволожувач повітря або просто поставивши на батарею ємність з водою. Хороший ефект дає також і обприскування пір'я теплою водою двічі на день з пульверизатора, якщо папужка сам не любить купатися.
Турбота про пір'я – частина щоденного гігієнічного ритуалу будь-якого птаха, і, якщо з оперінням щось не в порядку, вона намагатиметься упорядкувати його всіма способами, аж до повної ліквідації пір'я, яке вже неможливо почистити. Якщо ви лікували папугу, застосовуючи мазі, і забруднили пір'я, то дуже ймовірно, що птах їх вищипає, якщо не зможе повністю очистити.
Причина такої ретельності - інстинкт самозбереження. У дикій природі здатність швидко злетіти – питання життя та смерті, тому всі аеродинамічні складові мають бути у повній готовності завжди!
Якщо ви лікуєте птаха – робіть це дуже обережно! Наносите мазь на шкіру, а не на пір'я, і лише у необхідних кількостях. Якщо папужка забруднилася - обережно помийте його самі і завжди звертайте увагу на чистоту пір'я - це не дрібниця!
Незбалансований раціон папуги може спричинити порушення обміну речовин, свербіж шкіри і, як наслідок, призвести до самоощипування.
Але буває і так, що жодних об'єктивних причин для видалення пір'я у вихованця немає: ви все перевірили ретельно, а птах все одно продовжує лисіти.
Самоощипування, як реакція на емоційний дискомфорт.
Як ми вже сказали на початку статті: найчастіше до цього явища схильні птахи з високим рівнем інтелекту, а знаєте чому? Вони усвідомлюють все, що з ними відбувається, здатні запам'ятовувати свої відчуття та емоційні стани. Високий рівень інтелекту має і свій зворотний бік, одна з яких – поведінка, що повторюється.
На жаль, у папуг можуть виникати нав'язливі стани, один з яких – самоощипування. Спочатку причиною можуть бути цілком об'єктивні явища, але птах запам'ятовує свої відчуття під час висмикування пір'я, вони їй чимось подобаються і процес триває навіть після того, як проблема була усунена.
Ще однією причиною, на яку мало звертають увагу, може стати стрес, який відчуває птах, наприклад:
• відлучення від сім'ї;
• неналежне транспортування;
• некомфортні умови утримання;
• самотність (папуги живуть зграєю);
• нудьга (виникає необхідність чимось себе зайняти).
На жаль, ми приділяємо мало уваги емоційному стану наших вихованців, а вони страждають від стресу не менше людей, і його наслідки завдають їм такої ж серйозної шкоди, як і нам.
Як забезпечити птахові емоційний комфорт?
Швидше за все, ви чули вираз «збагачення середовища» – це дуже широке поняття, спрямоване на покращення якості життя домашнього вихованця, створення в квартирі умов, наближених до його реального середовища проживання. Мається на увазі не тільки комфортна клітка для папуг (хоча це питання першочергової важливості), а й можливість спілкуватися, розвиватися, добувати і вибирати собі їжу, літати, нарешті.
Зрозуміло, що в умовах міської квартири неможливо повністю відтворити джунглі, але щось зробити все-таки можна, якщо творчо і з душею підійти до справи. Ось кілька простих способів збагачення середовища для домашніх папуг:
1. Доповніть клітку птаха вербовими прутиками та товстими конопляними мотузками. Деякі з них можна закріпити тільки з одного боку, щоб папуга витрачав більше енергії та зусиль, намагаючись утриматися на них.
2. Дозвольте птаху самому добувати собі їжу, трохи затруднивши доступ до неї. Наприклад, помістивши його у підвішену картонну коробочку, з невеликим отвором. До речі, і сама коробочка послужить добру службу задовольнивши потребу папуги в руйнуванні. Можна нанизати фрукти на дріт і повісити в клітці у вигляді шашлику додатково загорнувши ласощі в папір.
3. Облаштуйте клітку гойдалками, обручами та функціональними іграшками, щоб птах міг себе зайняти. Іграшки слід періодично змінювати, щоб у птаха не пропадав до них інтерес.
4. У дикій природі папуги живуть зграями, тому спілкування для них, така ж необхідність як їжа і вода. Ідеальним рішенням може стати пара папуг – вони спілкуватимуться, розвиватимуться і піклуватимуться один про одного. Якщо питання про пару папуг ви не розглядаєте, то забезпечите вихованцю максимально можливе спілкування та тренування з людьми. Навчання та дресирування, при правильному підході, дасть птаху не менше задоволення, ніж вам. Розвиток та навчання – також є природним процесом для високоінтелектуальних тварин. Від навчальності залежить їх успіх у зграї та виживання у природі.
5. Забезпечте папузі можливість тривалого та регулярного перебування поза клітиною. Літаючи, папуга зможе підтримувати фізичну форму, а нова обстановка урізноманітнить його життя та стимулює розумову активність. Допитливий птах із задоволенням обстежуватиме нові куточки у пошуках їжі та розваг.
Іноді, щоб допомогти папузі позбутися шкідливої звички самоощипування, достатньо поміняти обстановку і застосувати спеціальний комір, який не дозволить птиці діставати до пір'я і обскубувати їх. Щоправда, носити його треба тривалий час (близько 7 міс), щоб відросло нове пір'я.
Якщо ми беремо в будинок тварину або птицю, то беремо на себе і повну відповідальність за їх фізичний та психічний стан. Треба бути дуже уважним, і за перших ознак самоощипування негайно вживати заходів, інакше звичка може вкоренитися і тоді позбутися її буде значно важче.
Що необхідно зробити, якщо помічені ознаки самоощипування:
• показати птицю ветеринару, щоб унеможливити можливість соматичних захворювань та паразитів;
• звернути увагу на умови утримання папуги та постаратися їх покращити
• збалансувати харчування з урахуванням породи вихованця. Папуги – не вегетаріанці! Обов'язково вивчіть раціон харчування цих птахів (наприклад: 4 види пророщених зернових, не більше 10% олійних кормів, не менше 4 видів фруктів щодня, сир, яйця, нежирне м'ясо);
• дати можливість вихованцю спілкуватися та розвиватися, добувати собі їжу;
• забезпечте та заохочуйте фізичну активність папуги, дайте йому можливість регулярно залишати клітку та подорожувати квартирою.
Чим швидше ви вживете заходів, тим краще буде результат. До цієї проблеми варто поставитися дуже серйозно, адже вищипуючи пір'я, птах травмує шкірні покриви, позбавляє себе захисту та краси. Якщо пустити проблему на самоплив, то пір'я може перестати рости зовсім через травмування та запалення птерилію (поглиблень, звідки росте перо). Не варто чекати, що проблема відпаде сама собою – її вирішення буде успішним лише якщо ви діятимете швидко та комплексно!
Для отримання більш детальної інформації про догляд за дзьобом та кігтями, рекомендуємо ознайомитися зі статтею: "Як доглядати за дзьобом та кігтями папуги? Обережність, обережність та ще раз обережність!"
Ви хочете завести великого папугу? Тоді пропонуємо вашій увазі статтю: "Великі папуги - чи варто заводити вдома розумника з характером?"