Померанський шпіц: все про породу та догляд

Померанський шпіц: лагідний непосидючий пухнастик родом із Німеччини

Померанський шпіц (пом, мініатюрний шпіц) - собака з породи шпіців, найменший її представник.
Зріст: 24-30 см
Вага померанського шпіца: 1,4 - 3,2 кг
Мордочка: коротка, невелика.
Очі: мигдалеподібної форми, темні.
Ніс, губи: чорного кольору, але у коричневих померанців — коричневі.
Спина: коротка, пряма.
Передні лапи: широкі, прямі. Задні: м'язисті, майже повністю рясно покриті шерстю.
Хвіст: об'ємний, що закручується за спиною, дуже пухнастий.
Шерсть: довга, прямостояча, з густим підшерстям.
Забарвлення: руде, червоне, коричневе, біле, кремове, блакитне, а також біле з плямами.
Країна походження: Німеччина
Тривалість життя: при правильному догляді – від 12 до 16 років.

Зміст

1. Історія виникнення породи
2. Характер пухнастого померанця
3. Догляд за крихіткою: вразливість та енергійність
4. Чим годувати? Особливості харчування
5. Салон краси вдома: догляд за шерстю, очима, вухами та зубами
6. Кому не підійде померанець?

Історія виникнення породи

Вважається, що маленька пухнаста грудочка походить від їздових, арктичних собак. Померанський шпіц, швидше за все, також пов'язаний генетично з самоїдами, норвезькими елкгаундами та вольфшпіцами. Предки померанців все ще зустрічаються в сніговій Лапландії та крижаній Ісландії, де вони тягнуть завантажені упряжки по засніженим галявинам. Вважається, що саме з цієї причини крихітки-шпиці облагороджені густим хутром і, попри свою мініатюрність, все ж таки вважаються досить витривалими.

Поступово зменшуючись у розмірах, ці собаки досягли того зовнішнього вигляду, який ми всі хоч раз у житті мали можливість спостерігати на вулицях, адже в нашій країні милі померанці надзвичайно поширені та улюблені. Деякі дослідники вважають, що саме у німецькому місті Вюртемберг і відбувалася дивовижна трансформація, внаслідок чого й з'явилися представники малої породи собак "померанський шпіц". Та й назва породи говорить про провінцію Померанію (область Німеччини), тому цю країну заведено вважати батьківщиною пухнастих собачок.

Відомо, що німецька королева Шарлотта була однією з шанувальниць пухнастиків. Якось вона привезла таких собачок білого кольору із собою до Великобританії. На той час померанці ще не досягли крихітних розмірів і важили набагато більше – від 9 до 14 кг. Ну і звичайно ж, як вони могли не сподобатися англійцям, у тому числі й коронованим особам? Королева Вікторія тут же надихнулася милими вихованцями й оселила таких у себе. А згодом, коли вона побувала у Флоренції, то виявила там ще більш маленьких особин. Прихопивши хвостатих померанців значно меншого розміру із собою у Велику Британію, королева почала займатися розведенням породи. І вже 1891 року, в Крафтсі, породу "померанський шпіц" було представлено багатьом відвідувачам виставки, причому їй присудили нагороду "найкраща порода собак".

Після смерті королеви Вікторії померанців продовжили розводити, поступово зменшуючи їхній розмір — до звичного нам. Порода собаки померанський шпіц була визнана Клубом собаківництва в Англії у 1870 році.

Характер пухнастого померанця

Який характер у померанського шпіца? Це лагідна і доброзичлива пухнаста грудочка. Хто ж не мріє про подібного домашнього улюбленця?

А ще, щоправда, він дуже активний та енергійний, до чого, можливо, буде готовий не кожен любитель домашніх собачок. Але за те неймовірно милий померанський шпіц здатний розворушити, навіть якщо вас здолав поганий настрій. Руда пухнаста хмаринка, що постійно супроводжує вас, буде відволікати від тяжких дум і постійно звертати увагу на те, що відбувається в навколишньому світі.

Вся річ у тому, що такий песик реагує буквально на все. Померанець вважається сторожовим собачкою, його природа — бути пильним, охороняти, сигналізуючи про небезпеку... Ну, або, про те, що він вважав небезпекою... Ну, гаразд, так вже й бути, про все, що песик вважав незвичайним і заслуговуючим на увагу. А це може бути просто метелик, що пролітав повз.

Попри те, що песик-померанець виглядає майже іграшковим і так і хочеться не випускати його з рук, все ж таки необхідно вихованцю час від часу надавати можливість почуватися справжнім, самостійним псом! Нехай маленькі пухнасті ніжки хоча б якийсь час потрюхикають поруч із вами, досліджуючи цей світ!

Крихітних померанців легко дресувати, навчати командам. Деякі представники цієї міні-породи успішно беруть участь у собачих змаганнях — аджиліті, призначених для найменших собачок. Однією з найулюбленіших ігор померанців є фрисбі. Песик дуже активний і буде вам вдячний за спільну участь у такій грі!

Померанець, хоч і малюк, але має такі риси характеру, як відважність і сміливість. Він почувається здатним захистити свого любого господаря, а не навпаки. Звичайно ж, це ще більше розчулює і сприяє тому, щоб завести помаранчевого пухнастика у себе вдома.

Догляд за крихіткою: вразливість та енергійність

Відразу заспокоїмо вас: за померанцем догляд легкий і необтяжливий.​​ Для пухнастих малюків потрібно не так багато місця в будинку. А ще, при належному терпінні, їх можна привчити до відвідування домашнього туалету.

Шпіц любить ходити на прогулянки, але надто далекі маршрути можуть бути виснажливими для маленьких ніжок. Достатньо пів години перебування на свіжому повітрі — і ваша пухнаста грудка вже щаслива! Можна вигулювати вихованця і кілька разів на день, якщо вам того хочеться — і це також сподобається хвостатій хмаринці! Дивлячись на шпіців, здається, що вони просто не вміють сумувати та радіють усьому навколо.

З представниками декоративних порід необхідно бути гранично обережними, а з померанськими шпіцами — і поготів, адже під об'ємним хутром ховаються тонке тільце і крихкі кісточки. Неакуратне, грубе поводження із собачкою здатне нашкодити здоров'ю. Якщо шпіц вдома видерся на височину, допоможіть йому спуститися, не допускайте стрибків собачки, адже так він може пошкодити крихкі кістки.

Але не хвилюйтеся, здоров'я у собак відмінне. Ця порода вважається досить стійкою перед всілякими хворобами. Звичайно ж, люблячому господареві все одно доведеться потурбуватися про своєчасну вакцинацію вихованця, регулярно проводити дегельмінтизацію. Густа шерсть може здатися відмінним місцем проживання блохам та іншим комахам, що паразитують на тваринах, тому не завадить постійне носіння спеціального нашийника.

Чим годувати? Особливості харчування

Годування. Померанський шпіц – власник прискореного метаболізму та маленького шлунка. Це означає, що годувати його слід маленькими порціями, але часто. Песик дуже швидко спалює калорії і йому підійдуть спеціально розроблені корми, призначені для дрібних порід собак. Зверніть увагу на розмір гранул сухих раціонів, вони повинні бути маленькими.

Цуценя померанського шпіца повинне отримувати порцію корма 5-6 разів на день, дорослий померанський шпіц — до 2-3 разів.

Якщо собачка знаходиться на натуральному, домашньому харчуванні, слід знати про список заборонених продуктів. До нього входять: жирне м'ясо, сира риба, грубі кістки, копченості, соління, спеції, бобові, капуста, хліб, картопля, цитрусові, пшоно, перловка. Борошняні вироби та солодощі — надто калорійні й не корисні для організму собаки. Молоко часто погано перетравлюється шпіцами та викликає розлад травлення. А що ж давати? Збалансоване поєднання м'яса, дозволених каш та овочів. Відваріть їх окремо, а потім змішайте. Дозволено давати також кисло-молочні продукти: кисле молочко, сир, кефір. Зверніть увагу на температуру їжі: вона повинна бути кімнатною або теплою. Холодне та гаряче не пропонуйте пухнастику, якщо не хочете нашкодити його здоров'ю! Для маленьких помів рекомендовано давати їжу в консистенції пюре, для дорослих — в рубаному вигляді, шматочки не повинні бути занадто великими.

При натуральному домашньому харчуванні важливо правильно складати раціон. У ньому має бути достатньо поживних речовин. Ви можете порадитись з ветеринарним лікарем і він призначить відповідний вітамінно-мінеральний комплекс, який покриє дефіцити організму. Як зрозуміти, що пухнастому дружку не вистачає поживних речовин? Звернути увагу на шерсть – головний індикатор стану здоров'я! Якщо її ретельно доглядають, а все-таки, вона потьмяніла і порідшала — пора "прошерстити" раціон вихованця! Ну а якщо настрій померанця погіршився, а активність — на нулі, вам до ветеринара!

Померанський міні шпіц схильний до алергічних реакцій, тому важливо відстежувати цей момент і якщо ви виявите, що на якийсь інгредієнт натурального харчування або компонент промислового корму, занадто бурхлива реакція організму, можливо, варто перейти на моно-корм (одне джерело білка у складі) для собак-алергіків.

Не можна перегодовувати маленьких вихованців, навіть якщо веселий друг постійно випрошує смачне заохочення. Переїдання може призвести до розвитку цукрового діабету і дисбактеріозу, розтягує шлунок і навантажує внутрішні органи. Ну і звичайно ж, господарські застілля – це для людей, а не для маленьких собачок.

Салон краси вдома: догляд за шерстю, очима, вухами та зубами

Догляд за шерстю. Найкраще вичісувати шерсть померанця щодня. Щоб не пошкодити волоски і не завдати дискомфорту тварині, використовуйте гребінці з рідкими зубцями. Линяють шпиці нечасто, та й шерсті, як не дивно, не так багато втрачають. Радимо вам заздалегідь придбати деякі доглядові засоби для облаштування особистої перукарні померанця. Вам знадобляться: м'яка пуходерка з гумовою основою (для профілактики утворення ковтунів), двосторонній гребінь з металу (з рідкими та частими зубцями), спрей (полегшує розчісування, надає шерсті блиску).

Купання. Якщо у вас білий померанський шпіц, порадуйтеся: такий шерстяний покрив ефективно відштовхує бруд. Білого песика не потрібно купати частіше, ніж тих самих собак іншого забарвлення. Якого кольору не був би ваш пушок, купання можна влаштовувати 1 раз на 2 місяці. Під час миття використовуйте спеціальний шампунь, призначений для довгошерстих порід собак. Для легкого розчісування рекомендуємо використовувати кондиціонер.

Догляд за очима та вухами. Очі у песика повинні бути чистими, без гнійних скупчень. Акуратно очищайте ватяними дисками, змоченими в спеціальному лосьйоні або відварі ромашки чи календули за необхідності. Для чищення вух також радимо придбати лосьйон. М'яко очищайте вуха шматочками вати чи ватними спонжами. Ватні палички не використовуйте, оскільки вони можуть пошкодити барабанну перетинку.

Догляд за зубами. У собак маленьких порід часто псуються зубки. Щоб цього уникнути – хоча б 1 раз на тиждень варто їх чистити. Для такої процедури вам знадобляться: спеціальна зубна щіточка для собак малих порід, зубна паста (для них же). Якщо під рукою цього не виявилося, але виникла потреба в гігієні зубів – обмотайте палець шматочком марлі та акуратно почистіть зубний ряд. Якщо тварина ніяк не дається - скористайтеся спеціальними дерев'яними паличками, якими шпіц може очистити зубний наліт під час гри та гризіння.

Тварині може знадобитися утеплений одяг у прохолодну пору року, особливо якщо ви ведете його до грумера і вибираєте укорочені стрижки. Померанця, до речі, часто стрижуть так, щоб він набув схожості з левеням або ведмедиком (пухната шерсть дозволяє!).

Кому не підійде померанець?

Ці собачки можуть пускати слину – від ніжностей у тому числі. Також померанець не відноситься до гіпоалергенних пород. Висновок: алергікам не варто заводити вдома пухнасте диво.

Також пухку шерсть необхідно вичісувати щодня, інакше песик матиме недоглянутий зовнішній вигляд, а шерсть буде сильно сплутуватися. Якщо у вас немає бажання регулярно виступати в ролі грумера – такий вихованець не для вас.

Галасливий пухнастик не підійде тим, кого дратує шум, адже порода померанських шпіців славиться своєю непосидючістю та подачею голосу. Собака відноситься до сторожових, і схильна сигналізувати гавканням про небезпеку - справжню або уявну.

Ну а якщо померанець – собака вашої мрії, знайте: це – не тільки відмінний компаньйон, а й повноцінний член вашої родини. Він прагнутиме подружитися з кожним домочадцем і здатний швидко знаходити спільну мову з іншими домашніми вихованцями (навіть з кішками). Але, звичайно, найсильніше собака помераньский шпіц прив'язується до свого господаря.