Котяча чумка (панлейкопенія): все, що потрібно знати
Зміст
- Що таке "котяча чумка"?
- Як зрозуміти, що ваша кішка захворіла?
- Що відбувається в організмі хворого вихованця?
- Лікування панлейкопенії
- Профілактичні заходи
Що таке "котяча чумка"?
Котяча чумка (панлейкопенія, парвовірусна інфекція) – це хвороба котячих, спричинена вірусом Virus panleukopenia feline сімейства Parvoviridae. Захворювання дуже небезпечне для домашнього улюбленця, оскільки пошкоджуються органи дихальної, серцево-судинної та травної систем. Якщо не надати вихованцю швидку медичну допомогу, кіт може померти.
Інкубаційний період триває 2-10 днів із моменту потрапляння вірусу в котячий організм. Особливо небезпечний вірус панлейкопенії для найменших пухнастиків (віком до 2 міс.).
Кіт здатний заразитися:
через контакти з посудом, іграшками та іншими предметами, з якими контактував хворий на панлейкопенію кіт;
вірус може бути "підхоплений" і з верхнього одягу та/або взуття господаря, який повернувся додому з вулиці;
через укуси комах (бліх, комарів, кліщів, клопів та інших кровосисних);
при спільному поїданні їжі або питті разом з хворим котом (оральним шляхом);
від мами-кішки кошенятам, які перебувають в утробі. У такому разі шанси вижити у потомства надзвичайно малі. Малюки гинуть або в животі у вагітної кішки, або вже через 72 години після свого народження. А ось маму-кішку можна врятувати, якщо надати їй належну ветеринарну допомогу;
повітряно-краплинним шляхом (найчастіший шлях зараження). Достатньо здоровому вихованцю просто побувати в приміщенні, де менше ніж добу тому перебував заражений кіт, — і ось, він вже уражається вірусом котячої чумки. Якщо ваша кішка має доступ до вулиці, то заразитися може від бездомних котячих.
Що цікаво, то це те, що залежно від шляху зараження вірусом, часом визначається і ступінь складності перебігу хвороби.
Як зрозуміти, що ваша кішка захворіла?
Які ж симптоми котячої чумки? Якщо хвороба перейшла у гостру стадію:
блювання (іноді кров'ю чи слизом);
запор чи діарея;
відсутність апетиту, відмова від корму та води;
висока температура (до 41 градуса);
апатія, відсутність інтересу до того, що відбувається навколо;
кашель, хрипота, задишка;
втрата координації;
неакуратна, скуйовджена шерсть;
темна сеча (буває з кров'ю);
почервонілі очі;
сухість слизових оболонок;
зустрічаються також набряк гортані, нежить, кон'юнктивіт.
Якщо дорослий кіт щеплений від парвовірусів він також може захворіти. Але хвороба не протікатиме у гострій формі. Отже, і симптоматика буде не так яскраво виражена.
З маленькими кошенятами все набагато складніше. У них хвороба розвивається дуже швидко. Малюків лихоманить, вони перестають приймати їжу, денне світло їм здається занадто яскравим, ховаються в темний куточок. Зазвичай кошенята після зараження не живуть довше 3 діб.
Що відбувається в організмі хворого вихованця?
Потрапляючи в організм, вірус сімейства Parvoviridae вражає багато органів та систем. Так, під ударом виявляються легені, шлунок, кишківник, серце, судини, кістковий та головний мозок. Прогресуючи, котяча чумка призводить до незворотних змін, ось чому дуже важливо терміново звернутися до ветеринарної поліклініки, побачивши підозрілі симптоми!
В організмі кішки відбувається різкий спад кількості лейкоцитів. Вірус вражає лімфоїдні тканини та слизові оболонки внутрішніх органів. Кіт страждає від сильної інтоксикації організму.
Лікування панлейкопенії
Пандейкопенія котів не становить загрози життю та здоров'ю людини. Котячою чумкою хворіють тільки коти й це захворювання не те саме, що чума у людей. Однак деяким домашнім улюбленцям, що не часто зустрічаються, також може передатися вірус, а саме єнотам і норкам.
Перед тим, як здійснити візит до ветеринара (а у випадку з панлейкопенією потрібно просто хапати свого кота і бігти у ветклініку, щоб встигнути вжити всіх необхідних заходів для лікування небезпечної хвороби), заздалегідь попередьте про те, що у вас є підозри на котячу чумку. Це важливо для того, щоб інші тварини, які перебувають у черзі до лікаря, не заразилися парвовірусом.
Ветеринар проведе огляд, призначить необхідні аналізи та, за підтвердження діагнозу, лікування.
Приймання противірусних препаратів. Тільки тих, які призначені лікарем. Самолікуванням у жодному разі не можна займатися!
Зняття інтоксикації. При чумці кішка страждає на зневоднення, а також їй необхідно впоратися з великою кількістю токсинів. Тому їй призначають крапельниці з глюкозою та/або приймання сечогінних препаратів та/або внутрішньовенно хлористий розчин.
Приймання антибіотиків. Для недопущення вторинної інфекції.
Зміцнення імунної системи. Приймання імуномодуляторів та препаратів, які стимулюватимуть діяльність серця.
Лікування може тривати від 1 до 2 тижнів. У цей період господареві доведеться подбати про стан свого муркотуна. Кота не повинно дратувати надто яскраве світло, також його важливо берегти від протягів, шуму та зовнішніх подразників.
Профілактичні заходи
У випадку з вірусом, що викликає котячу чумку, профілактичні заходи забезпечити не так просто. Збудник цієї небезпечної недуги здатний виживати навіть при температурі вище 40 градусів та заморожуванні. На жаль, він також успішно протистоїть обробці поверхонь хлороформом і спиртовмісними засобами.
Хворого вихованця дуже важливо ізолювати від інших котів. Контакти з іншими котами дозволені лише через кілька місяців після повного одужання.
Місце, де раніше перебував хворий вихованець, обов'язково ретельно прибирають із проведенням дезінфекції. Це необхідно зробити, оскільки вірус сімейства Parvoviridae дуже живучий і здатний виживати до 1 року, перебуваючи на різних поверхнях.
Всі іграшки, посуд, повідці, нашийники зараженого кота слід утилізувати та замінити новими після одужання вихованця.
Якщо з твариною, яка постраждала від панлейкопенії, проживали й інші коти, їх обов'язково прищеплюють від цього небезпечного вірусу. Також вакцинація, звичайно ж, вкрай рекомендована всім котам без винятку, і якомога раніше, щоб не допустити зараження панлейкопенією.
Забезпечте вихованцю захист від кровосисних паразитів та комах. Дуже важливо регулярно проводити протипаразитарну обробку свого пухнастика.
Дбайте про стан здоров'я кота. Якщо він має хронічні захворювання, панлейкопенію він, у разі хвороби, перенесе набагато гірше і складніше. Тому зміцнювати імунітет показано всім котам без винятку. Але особливо тим, хто ослаблений хронічними захворюваннями (у тому числі алергікам), вагітним кішечкам, літнім котам та маленьким кошеняткам. У зоні ризику також є деякі породи котячих, які особливо вразливі перед парвовірусами. До таких відносять: мейн-кунів, перських, британських та сіамських котів. Важливо правильно годувати тварину відповідним їй збалансованим повноцінним кормом, давати вітамінно-мінеральні добавки.
Навіть якщо кіт цілком собі здоровий, міцний, знаходиться в самому розквіті сил, це ще не означає, що він зможе перемогти котячу чумку. Тому дуже важливо якомога раніше вакцинувати тварину! Маленьких кошенят можна щепити від парвовірусів вже з віку 1.5-2 міс. Повторне щеплення відбувається через 20 днів. За 2 тижні до вакцинації важливо провести дегельмінтизацію. Вагітних і кішок, що годують, прищеплювати не можна, так само як і слабких і хворих вихованців.