Каліцивіроз у кішок та боротьба з небезпечним вірусним захворюванням

Котячий каліцивіроз (неправильні назви: кальцевіроз, кальцивіроз) – хвороба вкрай неприємна. Викликається каліцивірусом кішок (FCV).

Ваш пухнастик здатний заразитися:

• контактуючи з хворими котячими побратимами;

• через предмети, якими користується заразний кіт або кішка (миски, інструменти для грумінгу, переноски тощо);

• повітряно-краплинним шляхом;

• через людей, які гладили заражену тварину і не помили руки;

• у поодиноких випадках — вірус також поширюється через неприбрані екскременти зараженого вихованця.

Навіть якщо чийсь кіт або кішка виглядають абсолютно здоровими, все одно вони можуть являти собою загрозу для здоров'я вашого мурчика. Кожен кіт або кішка здатні бути латентним носієм каліцивірусу, а отже, і заразити здорову тварину.

Зміст

1. Каліцивіроз у котів: симптоми
2. Як видужати? Ліки при лікуванні каліцивірозу у котів
3. Кошеня та FCV
4. Каліцивіроз у кішок: чи передається людині небезпечне захворювання?
5. Як уберегти кота від зарази?
6. Хороші новини

Каліцивіроз у котів: симптоми

Найбільш поширеними симптомами є:

• гінгівіт;

• бульбашки в порожнині рота, які лопаються і на їх місці з'являються виразки;

• відчуття застряглої грудки у роті;

• запалення очей та виділення з них;

• порушення роботи органів дихальної системи (напр., закладеність носа, чхання, виділення з носа, прискорене дихання);

• озноб, жар (температура підіймається до 39.5-40.5) і лихоманка — найчастіше з'являються на самому початку хвороби.

Каліцивіроз — це небезпечне інфекційне захворювання, яке, якщо вчасно не вжити заходів, здатне призвести до загибелі кота (кішки).

У каліцивірусу можуть бути й інші симптоми, крім перерахованих вище, залежно від штаму. Але в будь-якому випадку, FCV швидко прогресує, тому якщо ви запідозрили нездужання у свого кота, покваптеся з візитом до ветеринара.

Найчастіше від каліцивірозу страждають коти з притулків, де вони часто утримуються в обмежених умовах, а також котячі з ослабленим імунітетом.

На що слід звернути увагу?

• кішка стрімко втрачає у вазі, відмовляється від їжі, часто віддаючи перевагу лише рясному питтю;

• стає апатичною, мало рухається;

• іноді трапляються позиви до блювання, відчуття нудоти;

• у кошенят запалюються суглоби й може з'явитися кульгавість;

• рідко – носова кровотеча;

• зрідка також відбувається сильне ураження органів травної системи: розвивається панкреатит, гепатит, з'являється кровотеча з кишківника.

Чим більше прогресує хвороба, тим більше кіт відчуває труднощі з диханням. Йому стає важко дихати — через те, що легені набрякають. Якщо хвороба на цьому етапі не виявлена ​​– розвивається бронхіт чи навіть пневмонія.

Як видужати? Ліки при лікуванні каліцивірозу у котів

Перед тим, як лікар призначить схему лікування, він має визначити збудник (штам вірусу).

Гіперімунна сироватка, що стимулює імунітет і містить антитіла, призначається котам досить часто.

Якщо тварина ослабла та виснажена, ветеринар може порекомендувати крапельниці. Вони призначаються також при сильній нудоті та відмові від приймання їжі та води. В організм хворого кота вводять підшкірно хлорид натрію, глюкозу, розчин Рінгера.

Лікування каліцивірозу проводять антибіотиками та жарознижувальними. Вони знімають запалення. Також зазвичай призначаються препарати для виведення токсинів з організму та засоби, що розганяють метаболізм. У кожному індивідуальному випадку ветеринар пропише ліки, що підтримують органи й системи, що особливо постраждали від вірусу. Вітамінно-мінеральні комплекси дозволять зміцнити імунну систему.

Після того, як вдалося полегшити гострий стан вихованця, йому призначають спеціальну лікувальну дієту. Дуже корисно давати тварині в період лікування пробіотики, що захищають мікрофлору та сприяють відновленню роботи органів травної системи.

Будьте готові до того, що через ураження ротової порожнини кота хворобливими бульбашками та виразками, препарати доведеться колоти (уколи, крапельниці).

Після успішного лікування, імунітет кота залишає бажати кращого. Пухнастику потрібна ваша особлива турбота протягом приблизно пів року після перемоги над каліцивірусом, адже висока ймовірність повторного зараження. Слідкуйте, щоб тварина довго лежала, відпочивала, для цього можете придбати для неї затишну і м'яку лежанку, але не розташовуйте її на протязі. Водичку, яку п'є кіт, оновлюйте частіше, а корм давайте здебільшого вологий, м'якої консистенції.

Після перенесеного каліцивірозу, не відразу, можливо, й через рік-два, виникнення ускладнень, таких як: порушення в роботі нервової, дихальної та травної систем, ураження головного мозку, хворобливе схуднення, рахіт, а також неможливість народити живих кошенят.

Кошеня та FCV

Особливо небезпечний шкідливий вірус для маленьких кошенят. Потрапляючи в ще несформований організм, каліцивірус здатний ускладнювати процес поглинання їжі малюками. Закладеність носика сильно впливає на бажання харчуватися (навіть якщо це молочко) і кошенята починають відмовлятися від годування. Також дуже заважає їм поглинати харч хворобливі виразки в роті, які часто виникають при каліцивірозі.

Каліцивіроз у найменших котячих (до 3 місяців) розвивається настільки стрімко, що тварина може загинути вже через 48 годин після потрапляння вірусу в організм. Необхідно терміново звернутися до ветеринарної клініки, щоб ветеринар вжив екстрених заходів щодо врятування життя пухнастої грудочки! Лікування малюків слід починати того ж дня, як тільки вдалося зрозуміти, що з ними трапилося (каліцивірусна інфекція кішок). Ветеринар призначає уколи, полоскання, лікувальну дієту, обробляє уражену порожнину рота, а в найважчих випадках кошеня доведеться залишити у ветклініці, де його життя підтримуватиметься фахівцями.

Найскладніше в лікуванні маленького кота – визначити правильне дозування досить сильних за своїм впливом на організм, ліків. Якщо не розрахувати його правильно, смерть може настати й раніше.

У жодному разі не можна прийматися за лікування кошенят від каліцивірозу самостійно в домашніх умовах! Імунна система малюка перебуває у стані формування та для неї вкрай важливий контроль лікаря.

Якщо захворіла вагітна кішка, на жаль, але при діагнозі "котячий каліцивіроз" нечасто вдається врятувати кошенят, що ще не з'явилися на світ. У поодиноких випадках малята можуть і вціліти, проте для цього у мами-кішки має бути дуже міцний імунітет, а її організм — готовим не просто впоратися з вірусом, а й виносити та народити потомство.

Каліцивіроз у кішок: чи передається людині небезпечне захворювання?

Для людини каліцивіроз не становить небезпеки. Так само й для інших тварин. Проживаючи із зараженим котом під одним дахом, ні маленька дитина, ні песик, ні сам власник хворої пухнастої грудочки, не заразяться. Однак каліцивіроз дуже легко передається іншим котячим і найкраще було б ізолювати хвору тварину або носія вірусу якомога далі від інших котів і кішок, і тим більше маленьких кошенят, до повного одужання.

Як уберегти кота від зарази?

Найважливіше — не дозволяти вихованцю контактувати з хворою твариною, а також із предметами, якими заражена кішка користувалася;

• ретельно мити свої руки, перш ніж взяти свого кота на ручки або гладити;
• якщо заражена тварина користувалася мискою, переноскою, лотком або іншими предметами вашого вихованця — ретельно продезінфікуйте їх перш ніж ними знову скористається ваш кіт.

Хороші новини

Існує велике різноманіття штамів каліцивірусу котів (більше ніж 40 видів і у всіх різні симптоми). І протягом усього свого життя тварина здатна заражатися ним багато разів. Звучить жахливо, чи не так?

А хороша новина полягає ось у чому. Якщо заражену кішку ізолювати від інших тварин, здебільшого вона здатна повністю позбутися каліцивірусу! Однак станеться це в період від кількох тижнів до кількох місяців.

Якщо пухнаста тваринка постійно контактує з собі подібними, вірус кочує з одного організму в інший, і коти по багато разів заражаються і перезаражаються, адже підступний каліцивірус дуже стійкий до умов зовнішнього середовища. Він здатний жити тиждень до місяця поза організмом кішки.

Що стосується вакцинації кошенят, то щеплення від каліцивірусу входить до переліку обов'язкових для пухнастої грудочки, поряд з вакцинами від панлейкопенії, герпесвіруса та вірусу сказу. Перший раз кошеня щеплюють у віці 7-9 тижнів, іноді рекомендують і пізніше — в 10-11 тижнів (краще порадьтеся з ветеринаром). Обов'язковою є повторна вакцинація через час, який встановить ветеринар, зазвичай це слід зробити через 14-20 днів. Після цього вакцинувати кота слід щороку через кожні 12 місяців.

Інтернет-магазин товарів для тварин E-ZOO бажає вам і вашому котику відмінного здоров'я! Приходьте до нас по зручні лежанки, вітаміни, ветеринарні препарати, дієтичні та поживні корми та інше. У нас знайдеться все і для всіх — і для недужих пухнастиків, і для здорових!