Трансильванська кішка: нова порода з унікальним забарвленням

Зміст

1. Історія виникнення породи "трансильванська кішка"
2. Характер карпатських вихованців
3. Догляд за трансильванськими кішками

Трансильванська порода кішок (Pisica Transilvană).

Тіло: щільне, міцне та м'язисте; середнього розміру.
Лапи: сильні та гнучкі.
Голова: широка, з вираженими вилицями, через що кішка набуває схожості з вовком.

Очі: великі, уважні та дуже виразні. Колір: жовтий, помаранчевий, іноді зелений.
Вуха: мають схожість із вовчими.
Шерсть: коротка, унікальна за текстурою, її називають "карпатським хутром".

Забарвлення: сіре, "перець із сіллю". Дозволяє кішці зливатися з природним оточенням і залишатися непоміченою. Має безліч відтінків — від прозоро-сріблястого до коричневого, що нагадує опале листя. Шерсть на лапках світліша, а ось на мордочці — темні мітки. Кошенята народжуються світлими (іноді навіть майже білими), але протягом 1 року забарвлення темніє. Кінчики носа, лап та вух залишаються світлими навіть у дорослому віці. На зиму трансильванські кішки темніють, а влітку шерстяний покрив стає світлішим. Допускаються білі маленькі плями на грудях чи животі.
Країна походження: Румунія.

Історія виникнення породи "трансильванська кішка"

У Карпатських горах з'явилася нова порода котів. Зовні вона нагадує вовка — і кольором своєї шерсті, і виразом мордочки.

Трансильванські кішки родом з Румунії були виявлені в селах, розташованих у гірській місцевості. Їхнє природне середовище — гори Карпати, порослі густими лісами.

Це перша румунська порода кішок і румуни дуже пишаються такою чудовою, пухнастою знахідкою.

Виявили тварин зовсім недавно і вже стали вважати найбільш природною породою кішок.
Досить швидко пішов процес визнання породи. GCCF, Керівна Рада Любителів Котів — найбільша фелінологічна організація Великобританії вже частково визнала трансильванок. І зараз ці унікальні тварини перебувають на розгляді Всесвітньої федерації котів. Тож незабаром нова порода обіцяє бути визнаною, адже ці хвостаті справді несхожі на жодну з існуючих до цього порід. Щоб це збулося, потрібен час — не раніше, ніж через 2 роки. Саме тоді, за сприятливих умов, встигнуть народитися трансильванські кошенята у четвертому поколінні.

Наразі представники карпатської породи набирають стрімку популярність не лише серед котолюбителів та поціновувачів екзотичних порід котиків, а й серед користувачів соціальних мереж.

Багато заводчиків вже зацікавилися карпатцями й взялися за розведення таких мурчиків. Тож незабаром у Румунії, Угорщині, Швейцарії, Великій Британії очікується збільшення кількості трансильванських кішок.

Характер карпатських вихованців

Який же характер має нова порода кішок? Кажуть, ці вихованки неймовірні лагідні та спокійні. І це попри те, що тварини звикли виживати за умов дикої, суворої природи.

Але все ж таки тривале життя в горах не могло не позначиться на вдачі вовко-кішок. Вони дуже незалежні, постійно до чогось прислухаються, весь час напоготові, в очікуванні небезпеки.

Обережна поведінка допомогла вижити в непростих умовах, тому господареві хвостатої вихованки слід поставитися з розумінням до підозрілості кішки. Оселившись біля теплого і комфортного будинку поряд з людиною, карпатська улюблениця має пройти нешвидкий процес адаптації, але якщо вона зустріне в новому житлі любов та турботу, то звикне – і до незвичної обстановки, і до домочадців.

При цьому трансильванці не агресивні. Одна з їх особливостей — майже не випускають кігті, принаймні у присутності людей.

Карпатська кішка все ж таки здатна прив'язуватися до людини. Через час, коли тварина почне довіряти, вона також виявить до свого господаря ласку і почне слідувати за ним по п'ятах.

Трансильванки мають високі інтелектуальні здібності. Вони легко навчаються нових навичок. Спостерігаючи за людьми, у яких живуть, вовкоподібні кішки здатні навіть переймати деякі звички та особливості поведінки. Грайливі та товариські, сірі вовко-кішки швидко приваблять до себе всіх членів родини, ваших знайомих, друзів і навіть друзів ваших друзів.

Карпатські котики підійдуть тим, хто цінує не лише котячу прихильність, а й поважає у тварині індивідуальність. Вони також добре уживуться і в сім'ях з маленькими дітьми.

Догляд за трансильванськими кішками

Чим годувати кота родом із румунських Карпат? Підберіть йому повноцінний та збалансований раціон. Як і будь-який інший кіт, він потребує постійного підживлення поживними речовинами, вітамінами та мінералами. Крім промислових сухих та вологих кормів, карпатця можна пригощати нежирним м'ясом, їжею з рослинними оліями.

Оберігайте шлунок кота від різноманітних штучних добавок, солі, спецій, приправ тощо, а також не годуйте стравами зі столу. Важливо обмежувати карпатських кішок від великої кількості вуглеводів — це не корисно.

Здоров'я у карпатських кішок просто чудове. Ці тварини міцні й витривалі, але все одно слід належним чином доглядати свого вихованця, щоб він завжди залишався таким же здоровим.

Догляд за трансильванською кішкою не можна назвати складним. Шерсть слід регулярно вичісувати, не частіше, ніж в інших представників короткошерстих порід.

Регулярно спілкуйтеся зі своїм вовкоподібним вихованцем, адже котик обожнює спілкування. Спільні ігри також підуть на користь. Карпатська кішка – активна за своєю природою і їй потрібно кудись подіти свою невитрачену енергію. Цікава іграшка, здатна спонукати тварину на веселу та рухливу гру, зміцнить дружбу господаря та вихованця.

Ось такі симпатичні представники нової породи, виявляється, мешкають у Карпатах!