Підшкірний кліщ у собак

Ознаки наявності у собаки підшкірного кліща

Збудник цього виду собачого кліща є у будь-якого пса. Але при цьому не кожна особина хворітиме.
Особливість полягає в тому, що лише собака з особливою генетичною схильністю та імунодефіцитом може захворіти на демодекоз.
Цуценята у віці від шести місяців до двох років найбільш схильні до цього захворювання.

Заразитися демодекозом можна від хворої тварини і не тільки при прямому контакті (через тіло, очі, вуха), а також через предмети догляду за вихованцем (наприклад, гребінець, рушник). Цуценята найчастіше заражаються від хворої суки.
Хвороба прогресує і розвивається при зниженому імунітеті, після будь-яких хірургічних операцій, перенесених інфекційних хвороб, іноді навіть після проведеної антибіотикотерапії, а також це захворювання може виникнути, якщо ваш вихованець буде неповноцінно харчуватися.

До основних симптомів демодекозу належать:
- сильне постійне свербіння, при якому собака інтенсивно себе розчісує, кусає, роздирає до крові;
- шкірний покрив тварини починає лущитися;
- випадає шерсть (на ранній стадії помітно на мордочці, вухах, задніх лапах, у районі геніталій та животі, тому що там найбільш коротка шерсть);
- дивна поведінка собак: вихованець починає поводитися дратівливо, з'являється агресія;
- у собаки відсутній апетит;
- у тварини часто з'являється озноб навіть у теплих місцях (порушується терморегуляція тіла);
- можлива поява гнійних ран, які матимуть неприємний запах;
- у занедбаних стадіях з'являється анемія та слабкість, до основного захворювання приєднуються бактеріальні та грибкові ускладнення.

Які існують форми підшкірного кліща

Підшкірні кліщі вибирають місцем свого проживання волосяні фолікули шкіри та сальні залози тварини. Цикл життя ектопаразиту в тілі звіра становить не більше години, а ось сам негативний ефект здатен тривати від 24 до 30 днів.

У собак розрізняють дві форми демодекозу: локалізовану і генералізовану.
В основному, локалізована форма демодекозу, її ще називають юнацькою, зустрічається в 90% випадків, вона частіше буває у цуценят до двох років. Вона протікає на одній ділянці тіла тварини. У період цієї хвороби можна спостерігати почервоніння шкіри та погіршення стану волосяного покриву. Організм незрілих псів завжди намагається активно подолати цю хворобу, тому навіть якщо буде відсутнє лікування, через кілька тижнів можлива ремісія. Найбільш уразливими до цієї форми підшкірного кліща є особини таких порід: стара англійська і німецька вівчарки, далмантин, боксер, коллі та мопси.

Генералізована форма хвороби проявляється на кількох ділянках тіла, найчастіше на лапках. Ця форма протікає важче локалізованої, особливо у псів старше двох років. Найбільш схильні до цієї недуги такі породи: доберман, пітбуль, Бостон тер'єр, такса, бігль, шар-пей, ши-тцу.
Дуже важливо відзначити, що собака, який переніс генералізовану форму підшкірного кліща, підлягає стерилізації. Це необхідно для того, щоб запобігти поширенню даного захворювання, оскільки особи обох статей можуть генетично передавати цю хворобу своїм дітям.

Лікування демодекозу у собак

Для того, щоб вашому домашньому улюбленцю встановили правильний діагноз, необхідно звернутися до кваліфікованого ветеринара. Він зможе провести діагностику захворювання, взяти аналіз крові, провести мікроскопію шкіри та гнійників, взятих із вогнищ ураження.
Лікування демодекозу необхідно проводити тільки під контролем спеціаліста. Для того, щоб вилікувати дане захворювання необхідно застосовувати комплексний підхід, тому ветеринари зазвичай призначають метод етіотропної терапії, яка здійснюється у введенні антипаразитарних біологічних речовин.

Одночасно з такими ліками застосовують також антисептичні препарати, за допомогою яких необхідно обробляти шкіру і шерсть собаки.
Також у комплексне лікування входять ліки, які сприяють зміцненню імунітету, здатні прибрати гормональні відхилення, а також ветеринари можуть включити до раціону собаки різні вітамінні комплекси.
Більшість засобів, які використовуються при лікуванні демодекозу, є дуже токсичними, і тому важливо застосовувати медикаменти, які могли б перешкоджати негативному впливу ліків на печінку та інші внутрішні органи тварини.

Як запобігти захворюванню підшкірним кліщем

Коли є можливість, краще не допустити захворювання, ніж потім лікуватися. На сьогоднішній день на ринку зотоварів існує безліч різних препаратів, які мають профілактичний ефект проти різних видів кліщів. Не важливо, на чому саме ви зупините свій вибір, це буде нашийник, спеціальні краплі на холку, шампунь або спрей, головне правильно його використовувати. А правильно - це за інструкцією! Якщо написано, що цей засіб необхідно наносити раз на 4 тижні, то так і робіть, не варто тягнути до 5-6 тижнів, так як більше цей препарат просто не зможе убезпечити вашого вихованця від кровососних паразитів.

Після кожної прогулянки, особливо якщо ваш пес бігав високою травою або в лісі, оглядайте тварину. Також як профілактика необхідно покращувати стан шкіри вашого улюбленця, зміцнювати волосяні цибулини, втирати в шкіру собаки засоби, що містять сірку. Також можна додати сірку і до раціону харчування вашого пса.

Не бійтеся теплої погоди! Весна - це чудовий час, коли можна довго гуляти, грати на вулиці, радіти разом зі своїм вихованцем! Тепер ви попереджені про можливу зустріч із кліщами, а отже – озброєні!