Аджиліті — кінологічний вид спорту, що нагадує гру для собак

Чи знаєте ви, що для собак є спортивні змагання? Такі як аджиліті, наприклад. 
Спостерігати за собакою, яка бере участь в аджиліті, тренувати й вболівати за неї — дуже захопливе і видовище, і проведення часу.
"Аджиліті" перекладається з англійської, як спритність, швидкість. І це справді ті характеристики, які пес задіює у змаганнях.
 

Зміст

1. Історія виникнення аджиліті
2. Правила спорту для собак та їх власників
3. Чи підходить собака для аджиліті?
4. Хто не допускається для участі у аджиліті?
5. Користь кінологічного спорту

Історія виникнення аджиліті

Цей вид спорту для собак виник зовсім недавно — наприкінці 70-х років, у Великій Британії й набув популярності.

Якось член комітету виставки Крафта, Джон Варлі, який захоплювався кінним спортом, вирішив влаштувати виставу для глядачів на одній із виставок. Для цього він залучив собак замість коней, просто уявивши, що пси долають схожі перешкоди на своєму шляху.

Джон Варлі об'єднався зі своїм товаришем Пітером Мінуелом для здійснення цієї витівки. Разом вони розробили програму з аджиліті, а потім домовилися з кількома власниками собак про участь у цій розвазі. На підготовку вони мали 4 місяці. І на наступній виставці Крафта виступили перші команди з аджиліті. Що й казати, публіці дуже сподобалося! Так народився новий вид кінологічного спорту. Багато інших власників собак і заводчиків відразу ж виявили бажання взяти участь разом зі своїми вихованцями у таких змаганнях. Через короткий проміжок часу клуб Кеннел, який знаходиться в Англії, визнав аджиліті спортом, розробив правила для участі в ньому і почав регулярно займатися організацією змагань.

Зараз спорт з собакою все більше набуває популярності, а за перемогу в деяких з чемпіонатів можна виграти 10 000 доларів.

Правила спорту для собак та їх власників

Людина та собака. Звичайно ж, тварина — це основний учасник аджиліті, проте разом із собаками на полі є фігура, що "допомагає", - хендлер (інші назви: провідник, спортсмен). Ця людина спрямовує пса через смугу встановлених перешкод. Собака біжить без нашийника чи повідця.

Хендлер не може торкатися тварини та перешкоди (проте, випадкові дотики не враховуються!), заохочувати вихованця їжею, іграшкою або ще чимось подібним. Але при цьому не забороняється жестикуляція та голосові команди, на які реагує тварина.

Оцінює здібності собаки суддя. Враховуються: швидкість проходження перешкод та кількість помилок. При оцінці результату суддя враховує те, скільки помилок було допущено у забігу та може ставити штрафні бали. Наприклад, за те, що пес під час бігу чи стрибка перекинув поперечину, або за те, що тварина забарилася на певну кількість секунд біля якогось об'єкта чи взагалі відмовилася долати перешкоду.

З чого ж складається ця смуга перешкод? На майданчику площею приблизно 30-40х30 м суддею (на його вибір) в рядок розставляються стандартні для цього виду спорту об'єкти: гірки, тунелі, стінки, гойдалки, бар'єри, слалом, шини, обруч тощо. Такі об'єкти ще називають "снарядами". На полі їх може бути до 20 різних видів. Аджиліті снаряди позначаються номерками, що вказують, у якому порядку собака повинна їх пройти. При цьому рівень складності суддя підбирає такий, щоб собака (залежно від його породи, це багато на що впливає) не міг самостійно, без свого хендлера пройти смугу перешкод.

Коли ряд об'єктів виставлено та пронумеровано, на майданчик допускається провідник. Хендлер за 5-10 хвилин повинен оцінити складність встановлених перешкод, щоб потім вибрати правильну стратегію для свого пса і підготуватися до того, як спрямовуватиме тварину.

Отже, стратегію обрано, змагання розпочинаються. У аджиліті бере участь кілька команд "собака + хендлер", кожній з яких надається одна спроба пройти смугу перешкод правильно. Пес розпочинає змагання зі стартової лінії. Під керівництвом хендлера він біжить, минаючи всі перешкоди у вказаному порядку.

Собачий спорт — незабутньо цікаве видовище! Все відбувається дуже активно, задерикувато і яскраво. Через те, що собаки не відволікаються на яскравість кольорів, об'єкти для смуги перешкод майже завжди дуже насичені та барвисті, що надає аджиліті подібності з веселими іграми.

Весь цей час хендлер біжить поряд зі своїм собакою і може спрямовувати його, як уже вказувалося, за допомогою жестів (руху ніг, рук та плечей) та голосу. Як бачите, для перемоги у змаганнях, не тільки на пса покладається вся відповідальність. Перемога багато в чому залежить і від його провідника. Якщо хендлер не встигає за своєю твариною... ну, ви зрозуміли. :)

Переможцем в аджиліті вважається той, хто подолав трасу з бар'єрами та іншими перешкодами швидше за своїх суперників, отримавши при цьому найменшу кількість штрафних балів. Винагороджуються такі песики медалями, дипломами та іншими нагородами, в тому числі і грошовими заохоченнями.

Чи підходить собака для аджиліті?

Вік. Брати участь в аджиліті найкраще за все молодим та дорослим собакам. Але найкраще розпочинати тренування, звичайно ж, у молодому, щенячому віці. Тоді вихованець набагато швидше і легше зможе навчитися. Для участі в аджиліті собака повинна бути старше 15 місяців (найпростіша програма) і старше 18 місяців — для участі в програмах складніше.

Породи собак для аджиліті. Тут не існує ніяких обмежень. Брати участь може будь-який вихованець, незалежно від розміру та рівня підготовки. Однак для собак без родоводу не доступні титули, які присвоюються на чемпіонатах.

І все-таки представникам певних порід собак набагато легше брати участь. До таких відносяться представники пастухових та інших дуже активних порід: бордер коллі, шетландська вівчарка шелті, австралійська вівчарка, бельгійська вівчарка, німецька вівчарка, вельш коргі, тер'єр, ірландський тер'єр, джек рассел, англійський спрінгер-спаніель, золотистий ретривер тощо.

Що ще потрібно для допуску до змагань? Собака обов'язково повинен бути чіпованим або мати тавро. Наявність таких документів, як ветеринарний паспорт з відмітками про вакцинування проти сказу та робочої картки, куди будуть вноситись усі спортивні досягнення вашого хвостатого друга. Таку карту можуть видати після першої участі собаки в аджиліті.

Хто не допускається для участі в аджиліті?

• Хворі тварини;
• собаки з травмами;
• вагітні та лактуючі.

Собаки в період тічки можуть брати участь, але в останню чергу. До того ж поки інші тварини проходять змагання, тічних вихованиць утримують на відстані від майданчика аджиліті.

Для літніх собак обмежень немає. Якщо пес, попри вік, все ще досить активний і енергійний, він цілком може скласти конкуренцію молодшим тваринам. Або ж його господареві варто підшукати змагання з аджиліті для хвостатих поважного віку.

Користь кінологічного спорту

А як собака сприймає участь в аджиліті? Не хвилюйтеся, тварина вважає, що бере участь у грі. До того ж подивившись безліч відео на просторах Інтернету із забігів по аджиліті, можна впевнитися, що хвостаті точно не залишаються обділеними та скривдженими. Як мінімум, за свої зусилля вони отримують смачні ласощі, похвалу та ласку від господаря.

Участь у парному виді спорту аджиліті — це і спосіб зміцнити вашу дружбу зі своєю тваринкою, і можливість тримати себе в хорошій фізичній формі (при чому як песику, так і його хендлеру). Займаючись разом, ви проводите багато часу – і це завжди цікаво та весело. Собака навчається нових видів трюків, а може, і нових команд, а господар — звичкам і особливостям характеру свого вихованця.

Для представників надактивних порід собак — це можливість витратити надлишок енергії, а також використовувати когнітивні здібності. Набігавшись і навправлявшись, вдома пес не буде будити вас ночами, бігаючи й створюючи шум, адже він мирно спатиме. Тренування для собак корисне і для власника, і для тварини.

Аджиліті — чудовий спосіб соціалізувати свого вихованця. Адже на змаганнях пес знайомиться з іншими людьми та тваринами, навчається перебуває з ними у контакті.

Аджиліті для собак вважається безпечним видом спорту. Тут не застосовується насильство та примус. Без злагодженої роботи у команді "собака-людина" результату у цьому виді спорту не досягти. Тут має бути синхронізація та повне порозуміння. Без довіри до свого хендлера собака не зможе пройти смугу перешкод.

Самі змагання організовуються так, що травмуватися тварині майже неможливо. Залежно від зросту, собаки-учасники поділяються на три категорії: міні, міді та максі. І смуга перешкод підбирається залежно від категорії тварин. Тому маленькій собачці ніколи не запропонують позамежний за висотою бар'єр, впавши з якого вона могла б себе покалічити.

Якими ще можуть бути помилки, що віддаляють хендлера та його собаку від перемоги?

• Якщо собака, пробігаючи слалом (устромлені в ґрунт 12 паличок) пропустив одну або кілька палиць або вийшов зі слалому раніше, ніж подолав всі 12.
• Пес помилився в послідовності перешкод: увійшов у тунель, слалом або на іншу перешкоду не з того боку.
• Якщо собака вкусив свого провідника або суддю.
• Втеча тварини з майданчика.
• Провідник використовував заохочення на полі: іграшку, ласощі і т.д.
• Були використані повідець або нашийник і т.д.

Сподіваємось, вам було цікаво дізнатися про спорт для собак! Е-ZOO, як і раніше, з вами. Наш каталог товарів для тварин так само поповнюється цікавими та корисними новинками, серед яких: амуніція для собак, іграшки, корми та багато іншого!